З історії вензеля
Вензель, як і монограма, був відомий ще з найдавніших часів. Так, зазначені ними монети відносяться до 350 році до нової ери. Фактично його стали застосовувати з тих пір, як виникла писемність. Вони були аналогом підпису. Приблизно з VII століття вензелі іноді замінювали собою друку правителів феодальних князівств, які вони ставили на документах і листах замість особистого підпису.
У Середньовіччі вони отримали широке застосування. Так, їх ставили на одяг, столові прибори, серветки, коштовності, портсигари, предмети меблів (у тому числі й царські трони), штори, простирадла. Як правило, це практикувалося в багатих і знатних родинах, тому на вензелях нерідко була корона, яка належала їх власнику – королю, герцогу, графа, барона.
З художньої точки зору найбільш складними є вензелі, що належать російським царським особам. До наших днів дійшли зображення на старовинних грошах, сімейні реліквії. По їх очах можна судити про високий рівень розвитку як геральдичного, так і художнього дореволюційного мистецтва.
