Дана стаття присвячена питанню, що таке терміни в українській мові. Також будуть розібрані деякі поняття зі списку для тих учнів, які готуються здавати єдиний державний іспит.
Терміни з нього необхідно вчити напам’ять, щоб розбиратися в такому складному питанні, як засоби стилістичної виразності в російській мові. Читач дізнається багато нової та корисної інформації, зокрема про авторів деяких слів, без існування яких сучасна людина не може уявити свого життя.
Визначення
Насамперед, потрібно розібратися в тому, які слова – терміни з російської мови, а які – ні. Варто сказати про те, що, на відміну від усіх інших понять, наукові визначення мають особливості, які виділяють їх з-поміж усіх інших.
По-перше, вони мають чітку трактування, яка, як правило, внесена в професійні та інші словники.
По-друге, в ідеальному варіанті у наукових термінів в українській мові не має бути синонімів. Також вони не можуть мати інших значень, крім основного.
Таким чином, на питання що таке терміни в українській мові, можна відповісти: це слава, які мають гранично чітким визначенням і вживаються в основному в професійних галузях.
Виключення з правил
Тим не менш, є слова, значення яких може змінюватися залежно від тієї сфери, в якій в даний момент вони вживаються. Далі буде наведено як приклад випадок, коли в російській мові термін має два значення. Так слово «економіка» володіє наступними визначеннями. По-перше, це – галузь існування держави, а по-друге, так може називатися діяльність спеціаліста з фінансів. Але адже в ідеалі наукове визначення не повинно мати більше однієї дефініції? Так, це так. Однак слова, які вживаються в професійному лексиконі, настільки вживаються в повсякденну мову працівників тих чи інших галузей, що починають існувати і «вести себе» так, як це відбувається зі звичайними словниковими одиницями.
А значить, можна констатувати той факт, що ніщо з того, що характерно для звичайних слів, не чуже термінам. Вони так само, як і всі їхні “родичі”, набувають інші значення, змінюють свій первісний зміст, обростають поруч синонімів і так далі, і тому подібне.
Далі буде наведено ще кілька прикладів того, що таке терміни російською мовою, будуть названі зразки визначень, які ідеально відповідають вимогам, що пред’являються до специфічних словами. Також будуть розглянуті ті з них, які відступають від цих норм.
Приклади
Якщо взяти відоме кожному хіміку слово «магній», то можна з упевненістю стверджувати, що це поняття позначає відповідний елемент таблиці Менделєєва. Інших визначень цього слова немає. А відповідно, можна назвати цей приклад терміну в російській мові ідеальним. Тобто у даного слова немає синонімів та інших значень, крім основного.
Якщо звернутися до словника лінгвістичних термінів російської мови, то в ньому можна виявити безліч подібних слів.
Наприклад, якщо розглянути визначення поняття «гіпербола», то в словниковій статті можна прочитати приблизно наступне: «Фігура стилістичної виразності, яка полягає в навмисному перебільшенні того або іншого явища». Можна навести й інший приклад: епітет – поетичне визначення, яке виділяє ознака того чи іншого предмета або явища.
Говорячи про цих лінгвістичних термінах, можна назвати їх також ідеальними, оскільки у них немає синонімів та інших значень, за винятком основних.
Правила словотворення
Обговорюючи питання про те, що таке терміни в російській мові, слід у тому числі згадати про те, що такі слова часто мають свій, характерний для їхньої сфери знань, в якій вони вживаються, спосіб словотворення.
Наприклад, в астрономії для позначення різних верств простору прийнято вживати назви, утворені за допомогою додавання до якогось кореня морфеми «-сфера». Так, для позначення кисню, який знаходиться в навколоземному просторі, застосовується термін «атмосфера». Над нею, як відомо, знаходиться стратосфера, мезосфера і так далі. Тому, почувши незнайоме слово, до складу якого входить цей елемент, можна з упевненістю стверджувати, що значення цього поняття близьке до вже знайомим словами, у складі яких є така ж морфема.
Однак варто мати на увазі, що в різних областях науки можуть вживатися однакові приставки і суфікси для позначення різних явищ. Так, вчені-геологи використовують для утворення назв, що відкриваються ними гірських порід, суфікс «-іт». Прикладами можуть служити назви таких каменів, як жадеїт, малахіт, нефрит і так далі. У медицині також вживається цей афікс, але вже в якості частини слова, що застосовується для утворення назв хвороб.
Такі слова, як тонзиліт, перитоніт та інші, належать саме до цієї когорти.
Точно так само в літературі з інших наукових дисциплін можна зустріти одну і ту ж лексему, уживану для позначення різних понять, які є схожими ні за змістом, ні за яким-небудь іншою ознакою. Так, термін «ліга» в теорії музики позначає нотний знак, застосовуваний для того, щоб пояснити, що даний уривок твору потрібно виконувати злитим штрихом. В політології ж це поняття застосовується у значенні «союз, об’єднання», як наприклад, Ліга Націй та інші організації.
Хоча у цих двох термінів існують деякі загальні риси: в обох випадках присутня вказівка на об’єднання, але, так чи інакше, це два різних терміна. А відповідно, можна говорити про декількох значеннях, наявних у даного слова.
Хоча багато фахівців стверджують, що в даному випадку треба говорити не про багатозначності, а про існування даного поняття в різних наукових сферах. Якщо розглядати це явище з такої точки зору, то виходить, що для кожної науки даний термін є унікальним, тобто володіє одним єдиним значенням, що не мають синонімів.
Як утворюються терміни?
Є принаймні три способи, як можна створити назва для щойно відкритого наукового явища або іншого феномена.
Такі слова нерідко утворюються префіксальним і суффиксальным способом з коренів російської мови.
Прикладами подібних термінів можуть служити наступні поняття: водій (від слова “водити”), керуючий, прибиральниця і так далі.
Також дуже часто при пошуку імені для нового явища вчені зупиняються на иноязычном термін, вже достатній час вживаному в академічних колах фахівцями іншої держави.
В якості прикладів подібних запозичень можна назвати численні юридичні та економічні терміни, які є міжнародними, тобто застосовуються у багатьох країнах. Це такі слова як: інфляція, корупція, амністія і багато інших.
Варто відзначити, що слів, перекачивавших у нашу мову з іноземного лексикону, в науковому ужитку в сотні разів більше, ніж у загальновживаному словниковому складі.
Це пояснюється, перш за все, прагненням працівників науки співпрацювати зі своїми іноземними колегами з метою проведення досліджень, що потребують праці великої кількості фахівців. Але подібна обставина нерідко викликає і поява російськомовних аналогів для таких назв. Тим більше, що є безліч людей, які прагнуть до очищення рідної мови від зарубіжних домішок. Тому нерідко можна зустріти словникові дублі, один елемент яких іноземного походження, а інший – російської.
В якості прикладу можна навести такі пари слів, як: льотчик – пілот, водій – шофер та інші.
Третій варіант утворення термінів російської мови – коли значення вже існуючого слова набуває нового відтінку. Так було створено, наприклад, назва частини молекули – ядро.
Виправдані і невиправдані терміни
Також існує такий критерій, як виправданість використання тієї чи іншої назви. Під цим зазвичай мається на увазі відповідність чи невідповідність цього терміна його змісту.
Так назва технічного засобу для пересування по супутнику Землі іменується місяцеходом. Це ім’я цілком виправдовує функції, які виконує дана машина.
Якщо ж звернутися до питання, чи виправдане використання назви «атом» для дрібних складових частин молекул, то відповідь на нього буде, швидше за все, негативним. Адже це слово в перекладі з грецького означає «неподільний». Дане визначення не відповідає реальному стану справ. Атоми, як відомо, у свою чергу, містять у собі протони, нейтрони та електрони. В даному випадку вживання цього терміна зумовлене історичними причинами, а саме: це слово стало використовуватися ще в ті часи, коли знання хімії були не такими досконалими, як в даний час. А оскільки мова є феноменом досить консервативним, то і термін, вживаний у протягом тривалого часу, продовжує своє існування і сьогодні.
Про авторів
Відповідаючи на питання, що таке терміни в російській мові, неодмінно варто згадати про ще одному істотному ознаці цих слів. На відміну від іншої лексики, наукові визначення найчастіше мають конкретного автора. Історія зберегла відомості про те, хто вперше ввів в ужиток назва. Наприклад, точно відомо, що ім’я для засобів позаземного пересування запропонував Корольов.
Саме він став називати ракети космічними кораблями.
Ще раз про повітроплаванні
Також існує легенда про те, що такі слава, як «літак» і «льотчик», придумав відомий поет початку 20 століття Велімір Хлєбніков. Але це не зовсім так. Дійсно, цей знаменитий футурист створив словник для зароджувалася в той час російської авіації. У цій невеликій книзі були зібрані його рекомендації щодо того, як можна називати деякі предмети і явища з цієї області. Однак жодне з тих слів не увійшло у вжиток.
Науковий стиль мовлення
Настав час сказати про те, в яких текстах можна найчастіше зустріти складні речення з термінами. З російської мови у старших класах загальноосвітньої школи проходять стилістику. Ця наука вивчає в тому числі і різні види мовлення. Частіше можна знайти згадки про п’ять стилів: науковий, публіцистичний, художній, офіційно-ділова та розмовна. Для першого з них характерна наявність у текстах численних термінів.
Поряд з цим наукові праці містять велику кількість складних речень. Структура цих праць, як правило, гранично чітка і часто відповідає встановленим зразком. Голови таких робіт зазвичай нумеруються.
В якості прикладів даних праць можна привести курсові роботи, з якими стикається кожен студент.
Від неологізму до терміна
Список термінів російської мови, який пропонується вивчити випускникам загальноосвітніх шкіл при підготовці до єдиного державного іспиту, включає в себе також слово «неологізм». Так називаються імена предметів і явищ, що тільки що з’явилися в мові. Ці лексичні одиниці ще не стали звичними для носіїв мови і сприймаються ними як щось незвичайне.
Через деякий час такі слова або стають частиною загальновживаного лексикону, або перетворюються в наукові терміни, якщо вони існують в рамках певної галузі знань.
Виділяють наступні види неологізмів:
1. Придумані конкретною особою або ті, чиє авторство невизначено.
2. З’явилися в результаті словотворення за законами певної мови, або ті, які були запозичені з іноземних словників.
Як говорилося раніше, найчастіше збагачення російської мови відбувається за рахунок латині і грецької. Саме таким чином створено більшість лінгвістичних термінів, які представлені в списку для підготовки до єдиного державного екзамену з російської мови.
Якщо говорити про авторські неологизмах, які пізніше увійшли в широке вживання, то варто згадати, що одним з найбільш плідних творців таких слів є видатний вчений Михайло Васильович Ломоносов.
Він ввів в російську такі поняття, як “атмосфера”, “градусник”, “речовина”, “експертиза” і багато інших.
Без цих термінів неможливо уявити науку на сучасному етапі розвитку.
Висновок
У даній статті був розібраний питання про те, що таке терміни російської мови і їх значення.
У матеріалі наведено характеристики, яким повинні відповідати слова, що застосовуються в науковій літературі. В ідеалі кожен науковий термін повинен бути унікальним, тобто не може мати синонімів та інших значень. Але реально цим вимогам відповідають не всі слова, що застосовуються в окремих галузях знань.
Це частково пояснюється тим, що такі явища російської мови, як прагнення його носіїв знаходити для всіх іншомовних слів еквіваленти у рідній мові і використовувати для збагачення словника однієї галузі знань, лексикону, характерного для іншої науки, не чужі і термінам.
Інформація про це лексичному понятті буде корисна учням загальноосвітніх шкіл при підготовці до ЄДІ. Як правило, їм пропонується вивчити напам’ять список термінів російської мови з визначеннями. Деякі слова з цього переліку були розібрані в цій статті. Крім того, школярам може виявитися корисною і загальна інформація про те, що таке терміни. Ці відомості дані в декількох розділах цього матеріалу. Також корисно буде вивчити статті з енциклопедичних словників про це явище і посібники, де зібрані слова терміни з російської мови.
