По дорозі до іспанського покровителю
Чим таким пілігрими сьогоднішні відрізняються від перших? І сьогодні, як у минулі часи, безліч прочан-християн здійснюють свій шлях, щоб вклонитися мощам мученика, померлого в незапам’ятні часи – ще в 44-му році нашої ери. Смерть Якова, як стверджують аннали, не була легкою і світлою. Згідно з легендою, його останки помістили в човен і відпустили в плаванні – в Середземне море. Багато років потому їх знову прибило до берега в Іспанії – в тій країні, де служив Господу апостол. А ще через п’ятдесят років на цьому місці збудували церкву, яку назвали Копостелой (в буквальному перекладі – «місце, позначене зіркою»). У сучасних католиків Яків, колишній серед перших 12 апостолів, шанується святинею для християн всього світу. Згідно ще одному переказами, шлях до святині, що пролягає по території Франції з Іспанією, відкрив Карлу Великому ангел, який з’явився йому уві сні.
На території Європи
В ті часи вищеназвана територія була захоплена маврами, але Карл очистив її і наказав захищати мандрівних ченців і мирян під час Святого шляху. У сьогоднішніх ж паломників є можливості безперешкодно ступити на ту землю, по дорозі прикладаючись до мощей святих. Цікаво, що не користуючись компасом (який у вкриті сивиною часи не було винайдено ще в Європі), паломників вів виключно Чумацький Шлях. Вважалося, що його накреслив у небі сам апостол, щоб вказати напрямок королю Карлу. Бо це скупчення небесних тіл так і назвали: «Шлях Святого Якова».
