Історичні знахідки
З давніх часів річка була для всіх поселенців кордоном і захистом від нападів ворогів. По ній проходили торговельні шляхи, у її водах успішно ловили рибу, тому вона вважалася годувальницею.
По всьому течією в багатьох місцях на березі вчені-археологи виявили останки стародавніх поселень і цивілізацій. За їх даними заселення прилеглих земель людиною почалося ще в кам’яному столітті. Про це свідчать розкопки і знайдені в них предмети побуту (посуд, прикраси) та зброї, які відносяться вже до бронзової та залізної епох.
Тут жили племена скіфів, сарматів, аланів, сіверян. Вятичів і половців. Численні кам’яні ідоли, що стояли на узвишшях по всій території, прилеглої до річки, також підтверджують це. Відомо, що в часи татаро-монгольського ярма в 13 столітті селяни активно розселялися на вільних землях у верхів’ях Сіверського Дінця.
Річка має широку заплаву (в луках розливається до 3-5 км), на берегах якої височіють плоскогір’я. На таких територіях селяни будували собі дерев’яні хати, використовуючи місцевий матеріал. Набіги кримських татар проходили вздовж Ізюмського і Кальмиусского шляхів, від них поселення приховували природні височини.
З древніх літописів відомо, що раніше річка була повноводною, по ній сплавляли вантажі та людей, проте потім вона почала міліти.
