В самому серці «чорного континенту» знаходиться річка Шарі. Де розташований її джерело? Куди вона впадає, і через які країни протікає? Як ця річка використовується людиною? Про все це розповість наша стаття.
Де знаходиться річка Шарі?
У центральній частині Африки природних водотоків небагато. Причиною тому – екстремально жаркий і посушливий клімат. Більша частина цього регіону зайнята пустельними і полупустынными ландшафтами. Річка Шарі – найбільша водна система, яка повністю розташована в межах Центральної Африки. На карті нижче її розташування зазначено жирним синім маркером.
Шарі – головна річка Чада. Крім цього, вона протікає по території ще двох африканських держав Центральної Африканської Республіки (ЦАР) і Камеруну. Загальна довжина річка Шарі становить 1400 кілометрів. Це приблизно можна порівняти з довжиною таких російських річок, як Таз або Ока.
Джерело Шарі знаходиться на кордоні ЦАР і Чаду. Це місце злиття трьох інших водотоків (Уам, Баминги і Грибинги). Далі річка тече в північно-західному напрямку і впадає в озеро Чад, утворюючи многорукавную дельту (див. знімок нижче). Загальна водозбірна площа річкової системи Шарі – близько 650 тисяч квадратних кілометрів.
Головні притоки Шарі: Логон, Оухам, Саламат, Бахр-Аук, Бахр-Кеита.
Річка Шарі і її режим
Слово «шарі» мовою одного з африканських племен перекладається як «течія». Така назва цілком відповідає дійсності. Шарі є єдиною річкою Чада, русло якої постійно наповнений водою. Всі інші водотоки цієї країни в жаркий час року пересихають. Втім, і Шарі раз в 30 років міліє. Тим не менш, саме ця річка виступає головним «наповнювачем» чаші озера Чад, забезпечуючи близько 80 % його водного об’єму.
Максимальний рівень води в Шарі спостерігається восени (у жовтні-листопаді), мінімальний – навесні (у травні). Під час рясних дощів (як правило, влітку) на Шарі і її численних притоках нерідко спостерігаються паводки.
Середня витрата води в руслі річки – 1159 куб. м/сек. В сухий період року він може скорочуватися в 5-7 разів.
Історія відкриття річки
Річка Шарі була відкрита лише в 1823 році. Зробили це відкриття європейці – Діксон Денхэм, Уолтер Оудней і Х’ю Клеппертон. Ця експедиція вирушила в Африку з іншою метою – вивчити берега і акваторію озера Чад. На той момент Шарі практично повністю висохла. Проте вчені виявили слід її русла. З цього моменту і почалося активне вивчення водотоку.
Цікаво відзначити, що річку описав в одному зі своїх творів знаменитий французький письменник Жюль Верн. Це відомий роман 1863 року «П’ять тижнів на повітряній кулі». На його сторінках Шарі описується дуже живо і яскраво: «Чарівні береги її ховалися в густих заростях всіляких відтінків. Ліани та інші рослини спліталися, утворюючи яскраву палітру фарб. Крокодили лежали на сонці або пірнали у воду з легкістю і грацією ящірок…».
Освоєння та господарське використання
Річка Шарі в Африці – одна з найбільш забруднених. Адже саме на її берегах розташовані всі найбільші населені пункти Чада. В тому числі і столиця держави Нджамена з більш ніж мільйонним населенням.
На річці розвинене рибальство. Її води надзвичайно багаті іхтіофауни. З місцевих порід риб найбільш цінний нільський окунь, маса якого досягає 150-200 кг (див. фото нижче). Річка Шарі судноплавна на протязі 800 кілометрів від гирла. Це найважливіша транспортна артерія і джерело води для зрошення сільськогосподарських угідь.
Сьогодні за водним режимом річки ведеться пильне спостереження. Постійний моніторинг цього водотоку важливий тому, що від нього багато в чому залежить доля найбільшого водойми Центральної Африки – озера Чад. В останні роки Шарі виносить все менше води в його акваторію. Тому площа озера стрімко скорочується. Якщо так триватиме і далі, в регіоні може виникнути серйозна екологічна катастрофа.
Сьогодні триває розробка одного з проектів з порятунку озера Чад. Зокрема, планується перекинути в Шарі частина води з сусідньої і більш повноводною річковою системи Конго. Для цього планується спорудити велику греблю в районі водоспаду Лівінгстона.
Шарі: цікаві факти та пам’ятки
Крім з’єднання водних систем Шарі і Конго, вчені розглядають ще один амбіційний проект. Мова йде про прокладання штучного каналу, який з’єднав би озеро Чад зі Середземним морем. Такий канал міг би «вдихнути життя» в пустельні райони Сахари. Однак екологи поки не дають добро на здійснення цього заходу. Занадто великі ризики для місцевої екосистеми – запевняють вони.
Що ще цікавого можна розповісти про басейні річки Шарі? Аж до початку XVII століття тут існувала досить розвинена культура «сао». Представники цієї народності будували посеред пустелі великі міста з глини, активно займалися мистецтвом, виготовляли скульптури людей з гіпертрофованими ротами і очима.
На берегах річки досі проживає ще одна цікава народність – нсара. В першу чергу, вона відома своїми жінками, які носять в губах величезні пластини. Ця традиція зародилася в колоніальну епоху – таким радикальним способом чоловіки нсара рятували своїх дружин від можливого рабства.
У басейні Шарі знаходиться кілька національних парків та заповідників (Манда, Нана Барію, Бангоран). На одній з приток річки зберігся палац султана Мохаммада аль-Сануссі, а також печери – об’єкт ЮНЕСКО.
