Позичальник – це сторона, яка є одержувачем кредиту, позики. Вимоги до позичальника

У наш час вже важко уявити своє життя без сучасної побутової та цифрової техніки, добротних меблів і хороших ремонтів у квартирах, ювелірних та хутряних виробів, такого необхідного засобу пересування, як автомобіль, туристичних поїздок по країні і світу. Цей список можна продовжувати і далі, варто зайти в магазини, торговельні центри – очі розбігаються від достатку товарів і послуг. Одним словом – росте наш добробут! Але далеко не кожен працездатний громадянин може зробити дорогу покупку в найкоротші терміни за рахунок власних коштів і заощаджень. Оптимальним вирішенням цієї проблеми, безсумнівно, стане кредит чи позика, яку можна оформити у будь-якій фінансовій установі. І ось вибір зроблено, вирішено, послугами якої кредитної організації варто скористатися. Залишається зібрати всі необхідні документи для отримання позики і звернутися в банк. Всі особи, незалежно від статусу та організаційно-правової форми, які хочуть оформити і отримати кредит на необхідні цілі, так чи інакше стають позичальниками.

Хто такий позичальник? Поняття

Позичальник – це один з учасників кредитних відносин, які складаються між фінансовою установою та особою, яка бажає взяти на визначений договором проміжок часу грошові кошти або деякі матеріальні активи. Кредитною організацією, як правило, виступає банк або мікрофінансова структура, другою стороною є інші суб’єкти Російської Федерації.

Таким чином, позичальник – це будь-яка юридична або фізична особа, у якої є мета – одержання кредиту, позики або позики.

Хто може бути позичальником?

Як вже говорилося вище, одержувачем грошових коштів або позичальниками можуть бути юридичні або фізичні особи. Хто конкретно ставиться до цих груп?

Юридичні суб’єкти – підприємства або організації, що мають у своєму віданні або ефективному управлінні майно, яким вони зобов’язані відповідати за своїми боргами. Ці особи можуть набувати від імені компанії і здійснювати цивільні права, виконувати обов’язки, виступати у суді.

Юридичні особи поділяються на комерційні та некомерційні організації. Для комерційного підприємства підсумком діяльності вважається отримання прибутку. Для некомерційного отримання прибутку не є метою. Останні можуть мати форму кооперативу, релігійної чи громадської організації, благодійного фонду. Також юридичні суб’єкти можна розділити на державні та недержавні підприємства.

Індивідуальні підприємці – фізичні особи, які займаються справою, що приносить прибуток у власну кишеню, мають державну реєстрацію із закріпленим статусом, але без утворення юридичної особи.

Позичальники – фізичні особи – громадяни, які мають обов’язками і певними правами. Ці суб’єкти мають право проводити господарські операції від свого імені, укладати угоди, угоди та договори, вступати в економічні відносини з юридичними та іншими особами, регулювати їх.

Види кредитів та позик для позичальників

На сьогоднішній день фінансові установи пропонують своїм клієнтам широкий спектр кредитних і позикових коштів.

Юридичні особи і підприємці, які займаються індивідуальною діяльністю, можуть оформити такі види позик:

  • на придбання основних засобів, які необхідні підприємству для ведення діяльності (нерухомість, земельні ділянки, автотранспортні засоби, автомобільна та спеціальна техніка, обладнання, устаткування тощо);
  • на поповнення обігових коштів для здійснення поточного справ;
  • на інвестиційні мети – вкладення коштів в інвестиції;
  • лізингові і факторингові послуги;
  • рефінансування позик, оформлених в інших фінансових установах;
  • нецільові кредити.

Фізичні особи як позичальники мають право скористатися такими кредитами та позиками, як:

  • іпотечні позики для придбання житлової нерухомості;
  • автокредити на купівлю автомобіля;
  • на споживчі цілі – для використання на особисті потреби;
  • кредитні картки;
  • рефінансування.

Вимоги, що пред’являються до позичальників

У банківських установах в обов’язковому порядку пред’являється ряд вимог до позичальників, без яких отримати позику стане неможливо. Для різних категорій клієнтів при оформленні кредиту пропонуються певні умови.

Юридичні особи і підприємці, в залежності від виду отриманих фінансових коштів, повинні надати наступні дані:

  • сфера діяльності компанії;
  • термін ведення бізнесу на ринку;
  • кредитна історія клієнта;
  • заставне забезпечення;
  • кредитоспроможність позичальника визначається фінансовими показниками;
  • обороти за рахунками;
  • взаємини з іншими фінансовими структурами;
  • виручка підприємства;
  • кількість працівників організації;
  • додаткові відомості за запитом.

Фізичні особи, в силу свого правового статусу, зобов’язані надати інші відомості. Основні вимоги позичальникам цього типу зводяться до підтвердження таких даних:

  • посвідчення особи;
  • громадянства;
  • місця реєстрації та реального проживання;
  • віку.

Залежно від типу кредиту фінансові установи запитують дані про зайнятість клієнта, місце роботи, сімейний стан, забезпечення (застава або поручительство), кредитної історії. В більшості випадків основним критерієм для отримання позики є кредитоспроможність позичальника. Вона визначається, виходячи з наданих довідок про доходи клієнта.

Забезпечення за кредитними зобов’язаннями

Забезпечення за позикою – це гарантія позичальника перед фінансовою установою в повному погашенні кредиту і нарахованих відсотків по ньому. В якості забезпечувальних покрить можуть бути наступні категорії:

  • нерухоме майно клієнта або третіх осіб (квартири, будинки, земельні ділянки, комерційна нерухомість);
  • рухома власність (автомобілі, обладнання та інші активи);
  • порука юридичних, а також фізичних осіб (поручитель позичальника повинен представити документи, які підтверджують статус і право);
  • гарантійні зобов’язання;
  • страховка.

Страхування

Страхування позичальника в кредитній установі не є обов’язковою умовою, тим не менше багато банківські структури вдаються до даного виду забезпечувальних заходів. Найчастіше настання страхового випадку передбачає тимчасову або постійну втрату працездатності клієнта, втрату робочого місця, прав на придбану за рахунок кредитних коштів нерухомість, ризики, пов’язані з природними катаклізмами. Мета страхування полягає в практично повне відшкодування страховою компанією наявної заборгованості у разі, якщо клієнт втратить можливості погашати позику.

Висновок

Підбивши підсумок всього вищесказаного, можна з упевненістю стверджувати, що позичальник – це важлива ланка в діяльності всіх фінансових структур. Саме позичальник приносить кредитним установам істотний прибуток, необхідну для їх подальшого функціонування і розвитку.