Формалізація даних: «Паскаль»
Програмування сьогодні – це жорсткі конструкції. У багатьох сучасних мовах зовсім не обов’язково описувати типи змінних, а якщо і описати, то можна завжди автоматом перетворити їх в інший тип.
Коли програмування тільки формувалося як область обробки інформації, вважалося правильним зворотне: кожна змінна повинна бути описана заздалегідь, і змінювати її тип ніяк не можна було.
Як опис, так і обробка даних – це вимога граничної точності і ніякої невизначеності. Професійні і популярні мови мали крім очевидних варіантів подання природних даних, вигадані, але зручні для обробки.
Наприклад, «Паскаль» пропонував:
- byte – ціле (0..255);
- boolean – логічне (по суті, фікція, але розміром 1 байт);
- word – ціле (0..65535);
- integer – ціле число (-32768..32767);
- real, single, double – дійсне число;
- char – символ та ін.
Крім того, програміст міг використовувати перечислимого, інтервальні та структурні типи змінних.
Зрозуміло, що byte і boolean – це абстракції формального світу, в природному застосуванні їх немає: логічні вирази можна позначити сотнею способів, і це робили задовго до появи комп’ютерів, а відрізняти byte від integer – надмірність.
