Основні ознаки зими

Один сезон змінює інший – так влаштована природа. Кожен рік починається з зими, потім обов’язково настане весна, яка зміниться влітку, а за ним неодмінно прийде осінь. Кругообіг сезонів супроводжується ознаками, які притаманні кожному з них. У статті ми розберемо основні ознаки зими. Маленьким дітям іноді складно зрозуміти, чому сезон називається “восени” (наприклад, в кінці листопада), але все навколо білим-біло від снігу. Учням початкової школи вже можна пояснити, що є такі поняття, як “календарний” сезон і “кліматичний”.

Батькам на замітку

Все пізнається в порівнянні. Це справжнє вираження потрібно враховувати мамам і татам, коли вони розповідають своїм малюкам про природу та її явища. Наприклад, пояснюючи дитині ознаки зими і літа, потрібно наводити яскраві приклади.

Влітку ми купаємося в річці, вода в ній тепла, сонечко її прогріває. А взимку воно гріє погано, вода замерзає і вкривається товстою кіркою льоду.
Влітку дерева стоять зелені, навколо цвітуть квіти, літають метелики, весело щебечуть пташки. А взимку опале листя дерев покриває сніг, комахи ховаються в свої нірки до весни, а пташки відлітають у далекі країни, де тепло.
Влітку ми можемо гуляти довго, бо день найдовший, а ніч коротка. Сонечко прокидається рано і будить все навколо. Взимку рано стає темно, тому що день був короткий, а ніч довга. Вранці сонце потрібно чекати довго, поки воно “прокинеться” і освітить землю.

Заняття “Ознаки зими” для дітей дошкільного віку

Тут важливо враховувати вік дитини – малюкові буде нудно і нецікаво слухати довгу розповідь. Заняття необхідно проводити в ігровій формі, а нудне оповідання замінити нескладними питаннями. Дитина, відповідаючи на них, обов’язково буде залучений в те, що відбувається.

Не потрібно просити назвати ознаки зими (яка вона), замість цього задавайте навідні запитання:

Яка погода взимку?
Що відбувається з деревами?
Які звірі взимку впадають в сплячку?
Що з’являється на річках і озерах?
Яке свято буває взимку?
Які казки про зиму ви знаєте?

На що слід звернути увагу

Пам’ятайте, що діти у віці 4-5 років – це маленькі “чомучки”. Їм обов’язково потрібно роз’яснювати, з якої причини відбувається те чи інше явище. Тому далі заняття потрібно будувати на питаннях, які передбачають не тільки відповіді діток, але і ваші пояснення-доповнення.

Чому взимку стало холодно? Сонечко стало далі від нашої планети, тому вона її тепер прогріває менше.
Чому сніг лежить на землі і не тане? Температура стала дуже низькою – “мінусовій”, земля промерзла, не вистачає тепла – сніг лежить і не тане.
Чому пташки відлітають у теплі краї? Комахи впали в сплячку, рослини теж “завмерли” від холоду – пташкам не вистачає їжі, тому вони прагнуть в теплі краї, де немає зими.
Навіщо зайчики і білочки змінюють забарвлення? Вони намагаються бути схожими на навколишнє їх природу (сніжну і білу), щоб не попастися в лапи хижаків. Наприклад, зайчика, який поміняв сіру шкірку на білу, вовку серед снігової поляни помітити складніше.

Додатково малюкам потрібно розповісти, що буває три місяці зими: грудень, січень і лютий. Ще одним з перших ознак зими є те, що дні стають коротшими, а ночі – довшими.

На уроці “Навколишнього світу”

Під час заняття з дітьми більш старшого віку слід акцентувати увагу на тому, що зима буває “календарної” і “кліматичної”. У першому випадку тривалість сезону визначається місяцями: груднем (31 день), січнем (31 день) і лютим (28 або 29 днів). Але це відноситься лише до Північного півкулі Землі, на Південному зима триває з червня по серпень.

Головною ознакою кліматичної зими є стійке зниження температури (нижче 0 оС). Важливо враховувати, що в деяких регіонах (наприклад, поряд з екватором) кліматичні ознаки зими можуть бути відсутніми. Там не випадає сніг, не замерзають водойми, але тривалість днів зменшується, а ночей – збільшується.

Знання, які повинні бути сформовані

На уроці дітей слід попросити розповісти про ознаки зими у їх місцевості. Вони можуть бути різними: учні Краснодарського краю скажуть, що стійкий сніговий покрив може зовсім не встановитися; діти з шкіл Мурманської області відзначать – в листопаді з’являються перші ознаки зими. День, коли подуют холодні вітру, може наступити і в жовтні, і в грудні, і в січні (залежно від регіону).

На такому уроці обов’язково пояснюють такі поняття:

хуртовина, завірюха, буря;
ожеледиця;
відлига;
паморозь.

Період, який починається з дня зимового сонцестояння та закінчується днем весняного рівнодення, називається астрономічної зими. Жителі Північної півкулі вважають час від 22 грудня до 21 березня, а Південного – від 22 червня до 21 вересня. Астрономічна зима майже співпадає по часу з періодом, який вважався зимовим в давні часи на Русі – від Різдва Христового (25 грудня за старим стилем) до Благовіщення (25 березня за старим стилем).

Заняття на свіжому повітрі

Найкраще закріплення матеріалу можна отримати на уроці-екскурсії. Вчитель з класом, одягнувшись по погоді, виходить у пришкільний двір.

Тут можна побачити ознаки зими у живій і неживій природі. Розгляньте ближче дерева: вони не тільки стоять оголені, але покриті памороззю, земля навколо стовбура ущільнена, щоб уберегти корінь від морозів і лютої холоднечі.

До них можна звернутися з питаннями:

Чому зиму порівнюють з чарами?
Які пташки залишилися зимувати в місті?
Чим ми можемо їм допомогти?
Бояться тварини, які не впадають в сплячку, морозов?
Що захищає птахів від холоду і холоднечі?
Які радощі приносить зима дітям і дорослим?

Людина теж змінює свою поведінку взимку. Ми купуємо теплий одяг, не виходимо на вулицю без рукавичок, шарфів, шапок і теплих курток. Багато роблять зимові заготовки: варення, соління, морозять ягоди та овочі. Ми менше гуляємо, щоб не замерзнути; раніше лягаємо спати, а встаємо пізніше і з небажанням. Жителі сіл запасаються дровами.

Діти повинні уважно розглянути все, що їх оточує. Побачене можна оформити у формі невеликого твору або усного оповідання. Рефлексія тут має дуже велике значення – дитина повинна навчитися “пропускати через себе” нову інформацію, доповнювати її, аналізувати, додумувати, робити висновки.

Ознаки зими у казках та віршах

Опису цього чарівного і казкового часу року можна зустріти в класичній літературі, російських народних казках. Найбільше оспівували зиму у своїх віршах великі російські поети: А. С. Пушкін, Єсенін, А. Фет, Тютчев Ф., М. Ю. Лермонтов. Тютчев, наприклад, очеловечивал зиму, приписуючи їй людські емоції: “Зима недарма злиться, пройшла її пора…”. Михайло Ісаковський малював способу таку картину: “За віконцем у білому полі – темрява, вітер, снеговей…”. У Миколи Некрасова “…перетворилися калюжки в холодне скло…”. Варто ознайомити дітей з такими чудовими віршами, як “Зимова дорога” Пушкіна, “Зима” Єсеніна, “Чародейкою зимою” Тютчева, “Дивна картина…” Фета та ін.