Юність
У школі Льоша провчився лише дев’ять класів, після чого пішов в училище отримувати спеціальність слюсаря-електрика, як у батька. Його, на жаль, Льоша втратив дуже рано – в п’ятнадцять років. Батько помер від астми, а через три роки з-за інфекційного захворювання легенів брати Гоманы позбулися і матері. Так юнакам довелося досить швидко подорослішати.
Навчаючись у технікумі, Олексій не переставав вільний час присвячувати музиці і незабаром став досить відомим (про це трохи нижче) в рідному Мурманську. Отримавши диплом, він влаштувався працювати в тролейбусне депо, але і тоді музику не кинув. Замість цього він справедливо розсудив, що йому необхідно більш-менш профільну вищу освіту і вступив на відділення соціально-культурної діяльності в університет культури і мистецтв Мурманська.
«Нотр-Дам»
Ні, не той «Нотр-Дам», який у свій час гримів на всю країну. А місцевий, мурманській, який вирішив поставити (і поставив) в рідному місті старший Льошин брат Женя – він тоді працював на тамтешній «Європі плюс», а крім того, ставив різні спектаклі. В актори він брав знайомих студентів, яким довіряв. Довіряв він, зрозуміло, і брату – так Олексій Гоман отримав партію Гренгуара. Мюзикл відрепетирували і зіграли, приурочивши свій виступ до приїзду в Мурманськ французького посла (батьківщиною мюзиклу «Нотр-Дам» є саме Франція). Він здобув бурю овацій і захоплення, а Олексій, мабуть, якраз тоді по-справжньому усвідомив, що його майбутнє – сцена, а зовсім не тролейбусне депо. А потім в біографії Олексія Гомана з’явилася Північна столиця.
