Згідно з офіційними джерелами інформації, населення СРСР постійно збільшувалася, народжуваність зростала, а смертність падала. Такий собі демографічний рай в окремо взятій країні. Але, насправді, все було не так просто.
Переписи населення в СРСР і вихідні демографічні дані
У радянський час було проведено сім всесоюзних переписів, що охопили все населення держави. Перепис 1939 року – «зайва», вона проводилася замість перепису 1937-го, результати якої були визнані помилковими, так як враховувалося лише наявне населення (кількість людей, які на день обліку знаходяться в певному населеному пункті). У середньому облік населення республік Радянського Союзу проводився кожні десять років.
Відповідно до загального перепису, що проводилася ще в 1897 році в тоді ще Російської Імперії, населення дорівнювало 129,2 млн осіб. Враховувалися тільки чоловіки, представники податних станів, так що кількість осіб неподатных станів і жіночої статі невідомо. Більш того, яке-то кількість осіб податних станів приховувалося з метою уникнути перепису, так що дані занижені.
Перепис населення Радянського Союзу 1926 р.
В СРСР чисельність населення вперше визначили в 1926 році. До цього добре налагодженої системи державної демографічної статистики в Росії взагалі не було. Якась інформація, звичайно, збиралася й оброблялася, але не повсюдно, так і по крихтах. Перепис 1926 року стала однією з кращих в СРСР. Всі дані відкрито публікувалися, аналізувалися, розроблялися прогнози, проводилися дослідження.
Підзвітна чисельність населення СРСР на 1926 рік становила 147 мільйонів. Більшість складали сільські жителі (120,7 мільйона). В містах проживало близько 18 % громадян, або 26,3 мільйона чоловік. Безграмотність становила понад 56 % серед осіб у віці 9-49 років. Безробітних було менше одного мільйона чоловік. Для порівняння: в сучасній Росії з населенням 144 мільйони чоловік (з них економічно активними є 77 млн) офіційно безробітними вважаються 4 млн, а не мають офіційного працевлаштування майже 19,5 млн.
Більшість населення СРСР (за роками і статистикою можна спостерігати демографічні процеси, про деякі з яких буде детально розказано далі) складали росіяни – практично 77,8 млн осіб. Далі: українці – 29,2 млн., білоруси – 47,4 млн, грузини – 18,2 млн, вірмени – 15,7 млн. Також були в СРСР тюрки, узбеки, туркмени, казахи, киргизи, татари, чуваші, башкири, якути, таджики, осетини і представники багатьох інших народностей. Одним слово, справді багатонаціональна держава.
Динаміка чисельності населення СРСР за роками
Можна сказати, що загальна чисельність населення Союзу зростала рік від року. Спостерігався позитивний тренд, який, згідно зі статистичними даними, затьмарила тільки Друга світова війна. Так, чисельність населення СРСР в 1941 році становила 194 мільйона чоловік, а в 1950-му – 179 млн. Але все так райдужно насправді? Насправді демографічна інформація (в тому числі чисельність населення СРСР в 1941 році та попередніх роках) була таємною, справа доходила навіть до фальсифікації. В результаті цього в 1952 році, після смерті вождя, демографічна статистика та демографія представляли собою в буквальному сенсі випалену пустелю.
Але про це пізніше. Поки пронаблюдаем загальні демографічні тенденції в Країні Рад. Ось як змінювалося населення СРСР за роками:
Ця інформація навряд чи дозволить визначити демографічні процеси, але є й проміжні підсумки дослідження, дані обліку. У будь-якому випадку чисельність населення СРСР за роками – це цікаве поле для дослідження.
Засекречування демографічних даних з початку 30-х років
Засекречування демографічної інформації йшло вже з початку тридцятих років. Були ліквідовані демографічні інститути, зникли публікації, на самих демографів обрушилися репресії. У ті роки не була відома навіть загальна чисельність населення СРСР. 1926 був останнім роком, коли статистика збиралася більш або менш чітко. Результати 1937 року не влаштували керівництво країни, а ось підсумки 1939-го, мабуть, виявилися більш сприятливими. Тільки через шість років після смерті Сталіна, і через 20 років після перепису 1926-го був проведений новий облік, згідно з цими даними, можна судити про підсумки сталінського правління.
Зниження народжуваності в СРСР часів Сталіна і заборона абортів
На початку ХХ століття в Росії була дійсно висока народжуваність, але вже до середини 1920-х років вона скоротилася дуже значно. Ще більш прискорилися темпи зниження народжуваність після 1929 року. Максимальна глибина падіння була досягнута в 1934-м. Щоб нормалізувати показники, Сталін заборонив аборти. Роки, що слідували за цим, відзначені деяким підйомом народжуваності, але незначним і короткочасним. Потім – війна і нове падіння.
Уявне зниження смертності в Радянському Союзі
Згідно з офіційними оцінками, чисельність населення СРСР за роками зростала за рахунок зниження смертності і підвищення народжуваності. З народжуваністю вже зрозуміло, що все було зовсім не так. А ось що стосується смертності, до 1935 року вона скоротилася на 44% порівняно з 1913-м. Але чимало років повинно було пройти, щоб дослідники добралися до реальних даних. Насправді коефіцієнт смертності в 1930 р. становив не декларовані 16 проміле, а близько 21.
Основні причини демографічних катастроф
Сучасні дослідники виділяють кілька демографічних катастроф, які настигли СРСР. Звичайно, однією з них була Друга світова війна, втрати в якій, за словами Сталіна, склали близько семи мільйонів». Зараз же вважається, що загинули в боях і битвах приблизно 27 мільйонів, а це становило близько 14 % населення. Іншими демографічними катастрофами стали політичні репресії і голод.
Деякі події демографічної політики в СРСР
У 1956 році аборти знову дозволили, в 1969-му прийнятий новий Кодекс законів про сім’ю, а в 1981 році встановлені нові допомоги по догляду за дитиною. В країні з 1985 по 1987 рр. проводилася антиалкогольна кампанія, яка кілька сприяла поліпшенню ситуації з народонаселенням. А ось у дев’яностих зважаючи глибокої економічної кризи якісь дії в області демографії взагалі практично не робилися. Населення СРСР в 1991 році становило 290 мільйонів чоловік.
