Структура ассірійського суспільства
З перших століть після утворення держави ассірійські царі концентрували в своїх руках всю повноту військової, цивільної та релігійної влади. Вони були одночасно і верховними правителями, воєначальниками, вищими жерцями і скарбниками. Наступну щабель вертикалі влади займали керівні провінціями, які призначалися з числа військових.
Вони відповідали не лише за лояльність народів, що проживали на підкорених територіях, але і за своєчасне та повне надходження від них встановленою данини. Основну ж масу населення складали землероби і ремісники, які були рабами, або працівниками, які перебували у залежності від своїх господарів.
Загибель імперії
До початку VII століття до н. е. історія Ассирії досягла найвищої точки свого розвитку, слідом за якою послідував її несподіваний крах. Як вже згадувалося вище, в 609 році до н.е. вторглися на територію імперії об’єднані війська двох сусідніх держав – Вавилонії, колись яка перебувала під контролем Ассирії, але зуміла здобути незалежність, і Мідії. Сили були надто нерівні, і, незважаючи на відчайдушний опір ворогові, імперія, тривалий час тримала у своїй покорі всю Месопотамію і прилеглі до нього землі, перестала існувати.
