«Я вас любив»: аналіз за планом
Аналіз твору школяр може провести за таким планом:
- Автор і назва твору.
- Історія створення, кому присвячено.
- Основна тема твору (в даному випадку – тема кохання).
- Ритм, розмір.
- Засоби художньої виразності.
- Особливості поетичної лексики.
- Образ ліричного героя. Яким чином він співвідноситься з образом самого поета.
- Чи є у вірші перебої ритму.
- Думка школяра про твір.
Художні прийоми
Твір написано в жанрі обігу. Воно являє собою розмову ліричного героя зі своєю коханою. Основною темою твору є любов. Щоб передати всю глибину своїх почуттів, поет використовує цілий спектр різноманітних мовних засобів. Тричі рядки твору відкриваються фрази «Я вас любив». Аналіз вірша показує, що в цьому випадку поет використовує літературний прийом під назвою анафора.
Необхідно зауважити, що всі дієслова в творі стоять в минулому часі. Поет усвідомлює, що повернути колишні почуття неможливо, цей прийом ще більше підсилює відчуття того, що минуле назавжди залишилося в минулому. Лише одна фраза містить у собі дієслово, який використовується в теперішньому часі: «Я не хочу засмучувати вас нічим…».
У творі особливе місце посідає прийом інверсії, або зворотного порядку слів: «в моїй душі», «можливо», «засмучувати вас нічим». Цей літературний прийом використовується поетом практично в кожному рядку. Це дозволяє надати творові особливої художньої виразності.
Також у вірші використовується алітерація, яка ще більше посилює емоційне забарвлення поетичних рядків. У першій частині твору «Я вас любив», аналіз якого проводиться в цій статті, повторюється приголосний звук «л». Він дозволяє передати ніжність і печаль:
«Я вас любив: любов ще, бути може,
В душі моїй згасла не зовсім…»
У другій же частині м’який звук «л» змінюється на сильний і різкий «р»:
«… Те боязкістю, то ревнощами тримаємо».
В короткому аналізі «Я вас любив» можна вказати і про використання поетом епітетів. Вони потрапляють точно в ціль: любив безмовно, безнадійно, щиро. Застосовується і красива метафора. У процесі створення емоційної напруженості важливу роль відіграє феномен синтаксичного паралелізму, або повторів однотипних конструкцій у реченнях: «Те боязкістю, то ревнощами», «Так щиро, так ніжно». Розмір твору – разностопный ямб з перехресною рифмовкой.
