Історична батьківщина футболу
З зростанням популярності цієї гри виникла необхідність створити єдину систему управління міжнародним футболом, обов’язки на себе взяла саме Англія. Можливо, це посприяло загальноприйнятій думці, що історичною батьківщиною футболу є Англія.
Незважаючи на те що за Британією у 8 столітті була помічена гра в м’яч і розцінена як «перший» футбол, покладаючись на китайські джерела, в яких перші згадки про цій грі з’явилися ще при династії Хань (а це більше 2 тисяч років тому), ФІФА офіційно заявила, що саме Китай – прабатько футболу. Спочатку китайські солдати ставилися до футболу виключно як до спорту і обов’язковій програмі для підтримки фізичної сили.
Розвиток футболу в Азії і Європі
Наступною країною, яка була помічена за цією грою, прийнято вважати Японію – понад 1,5 тисячі років тому виявлена гра під назвою «Кемари». В її складі брало участь 8 тисяч гравців. Базові правила гри майже не відрізнялися від сьогоднішніх – м’яча не можна було торкатися руками і головною метою було забивання м’яча у ворота, які представляли собою два дерева по кутах кожної з протилежних сторін прямокутного поля. Передача м’яча від одного гравця іншому також супроводжувалася кличем «Арийа», що означало пас. Сам м’яч був з тирси, обтягнутий шкіряною тканиною, розміром 25 см в діаметрі.
Трохи пізніше ця гра з’являється у Стародавній Греції, Римі і Єгипті. Але і там ця гра була спрямована спочатку на розвиток фізичних здібностей. Вона носила назву «Битва за м’яч» і відпрацьовувала бойові прийоми. Деякі з народів замість м’яча могли використовувати голови повержених ворогів на війні. Гра обмежувалася декількома правилами, в результаті чого учасники часто травмувалися, а деякі утримувалися від участі у грі. Тому цей вид спорту неодноразово заборонявся.
