«Кодекс» та «Новели»
«Кодекс» є збіркою конституцій імператорів, складається з 12 книг і 765 титулів. У нього включено величезна кількість законів – 4 тисячі 600 конституцій, що стосуються області цивільних прав та судової діяльності, починаючи з 117 року. Вони являли собою нормативні акти, серед яких одним з домінуючих був едикт. Його аналогом в російському розумінні є указ, а також його можна порівняти з декретом.
«Новели», які, як вже сказано, були видані після смерті імператора, збереглися у вигляді трьох збірок. До них входило набагато менша кількість конституцій. Перший, який належить до 566 році, включав 122 акта, два наступних, датованих VI – VII століттями, 134 та 168 відповідно.
Значення кодифікації Юстиніана
Значення діяльності Юстиніана щодо систематизації римських законів важко переоцінити. Це була історична подія, що має величезне значення для всього цивілізованого світу, яке залишило ім’я імператора у віках. Сучасні вчені-цивілісти вважають цю працю найбільшим кодификационным працею часів Античності, якщо не сказати більше.
Можливо, це основна праця подібного роду у всій історії людства, якщо брати до уваги матеріал, який він містить, а також той вплив, який чинили їм на розвиток права у подальшому.
Деякі вчені, предметом інтересів яких є римське право, розглядають «Звід» як Біблію юриста. Сам імператор Юстиніан ставився до своєї кодифікації як до «храму римської юстиції». По суті, «Звід» з’явився тим фундаментальною освітою, на якій була споруджена будівля сучасної юриспруденції як науки.
