Визначення санітарних зон
Водопровідні господарства, що виступають джерелами питного призначення, організовуються на територіях спеціальних, захищених від сторонніх чинників забруднення і порушення екологічного фону. Санітарно-епідеміологічна надійність є головною умовою затвердження санітарної зони, в інфраструктуру якої входять очисні комунікації, водозабірні станції, водосховища і канали з насосними агрегатами. Утриманням санітарних зон займаються органи екологічного нагляду. В межах розміщення локальних очисних споруд у межах захищених територій санітарних забороняється:
- Забруднення сміттям, нечистотами, промисловими відходами і т. д.
- Застосування гною для добрив, отрутохімікатів і реагентів.
- Розміщення складських об’єктів, що містять технічні мастильні засоби, лакофарбові вироби, горючі речовини та інші матеріали, які забруднюють водойми.
- Розбивка полів асенізації, організація сільськогосподарських угідь, птахівничих і тваринницьких ферм.
- Видобуток корисних копалин, піску і гравію.
- Проведення будівельних земельних робіт.
