“Коня на скаку зупинить, в палаючу хату ввійде!” Жінки в російській класиці
Російська література відмінна від решти класики тим, що автори завжди прагнули ставити перед персонажами та читачами важливі життєві питання, змушувати шукати шляхи їх вирішення, відповіді на них, гранично реалістично описувати дійсність. Добре ця тема розкрита у творах Некрасова.
Письменники виносили на судження читачів те, що супроводжує людство з століття в століття: людські почуття.
І жіночого образу в російській класичній літературі приділено особливе значення. Письменники-класики прагнули зобразити жіночу суть, складні жіночі переживання максимально реалістично. Він, жіночий образ, що проходить крізь всю російську літературу з початку XVII століття – образ сильний, гармонійний, гарячий і правдивий.
Досить згадати «Слово о полку Ігоревім», головну героїню Ярославну. Цей прекрасний жіночий образ, наповнений ліризмом і красою, чудово ілюструє і загальний образ жінки. Ярославна була справжнім втіленням вірності і любові. В розлуці з чоловіком Ігорем її долає важка печаль, але в той же час вона пам’ятає про свій громадянський обов’язок: Ярославна глибоко сумує про загибель Ігоревим дружини. Вона відчайдушно волає до природи з гарячою проханням допомогти не тільки її «ладі», але і всім його богатирям.
Саме автор «Слова о полку Ігоревім» першим створив глибокий жіночий образ в російській літературі – справжній, жіночний, але в той же час сильний і незламний.
