Елегія
Елегія в перекладі з грецької мови – це “жалобний спів”. Спочатку була поетично-музичним жанром в Стародавній Греції. Придбала широку популярність в епоху сентименталізму і романтизму. Філософські думки про розчарування, невдоволення і страждання в житті знаходили своє відображення в цьому творі.
Р. Перселл – один із ранніх представників цього жанру. У вітчизняній культурі все ті ж майстри: Варламов, Глінка, Аляб’єв, Яковлєв, Даргомижський та ін. Для російської елегії специфічно виконання у вигляді монологу під характерний для романсів акомпанемент (гітарні переливи або фортепіанні звучання).
Один з яскравих прикладів – “Не спокушай мене бід потреби” Глінки. Елегія виконана Олегом Погудиным – відомим в нинішній час камерним співаком.
Які жанри відносяться до вокальної музики ще?
Концертний жанр
До цього жанру відноситься музика, призначена, як правило, для одного або кількох сольних музичних інструментів з оркестром. Зародилася в Італії в XVI-XVII століттях, як поліфонічний вокальний твір для церковних хорів. До цього жанру відносять:
- вокаліз;
- кантату;
- оперу;
- ораторію;
- рапсодію;
- арію;
- гімн.
