Життя в еміграції
Останні роки життя Буніна не були щасливими і радісними. Іван Олексійович, так і не прийнявши тих революційних подій, які сталися в Росії, змушений був емігрувати. Так, у 1917 році він покидає революційний Петроград, переїхавши до Москви. Але «ворог» виявився і там, тому через півроку він переїжджає в Одесу. Саме там і було написано його чудовий твір «Окаянні дні», де він викривав революцію. Після цього літературного щоденника Івану Буніну було небезпечно залишатися в Росії.
На початку 1920 року Іван Олексійович залишає рідну країну. Спочатку він оселяється в Константинополі, але вже до березня перебирається в Париж. Саме тут він публікує свій відомий твір «Пан із Сан-Франциско», яке вивчається навіть у школі. Роки життя і творчості Буніна в період еміграції – 1920-1953. Але навіть далеко від рідної країни він не припиняє свою літературну діяльність. Нудьгуючи по Росії, пише твір про своїй країні, серед яких «Мітіна любов», «Цифри» та інші.
Самим значним твором, який створив Іван Бунін за роки життя в еміграції, прийнято вважати його роман «Життя Арсеньєва», де автор сумує про тієї Росії, яка пішла безповоротно. У 1930 році відомий письменник, переселяється на віллі «Жаннет» (місто Грасс, Франція), де він уже жив у воєнні роки. Але маєток сильно змінилося: постарів, стали з’являтися проблеми з подачею води і електроенергією.
Відомому письменнику в цей час часто доводилося голодувати. Він попросив одного, який їхав в Америку, видати його збірка. Іван Олексійович готовий був публікувати «Темні алеї» на будь-яких умовах, щоб отримати хоча б найменшу грошову суму. Але коли цей твір у 1943 році було опубліковано російською мовою, то автор отримав 300 доларів. В цей його збірки увійшло і таке чудове твір, як «Чистий понеділок».
Останнім твором великого письменника і поета Івана Олексійовича Буніна став вірш «Ніч», яка була опублікована у 1952 році.
