Епоха Камакура (1185-1333 рр.)
Відбулася битва при Данноура (у 1185 р.) принесла перемогу клану Мінамото, який з великою перевагою розгромив клан Тайра. Вже в 1192 році Мінамото змогли привласнити собі титул сьогуна (що означає головнокомандувач). Їх головна мета полягала в послабленні впливу імператорського будинку і встановлення власної влади в країні. Історія Японії в цей період характеризується двовладдям.
Свою штаб-квартиру вони розташували в місті Камакуре (від чого і пішла назва японського сьогунату). Однак рішення розташувати столицю сьогунату в Камакуре було необачним. Це місто знаходився в економічно відсталому районі країни, внаслідок чого виникла економічна слабкість і розвал.
В цей же час на країну, ослаблену внутрішньополітичною боротьбою, роблять набіг монголи. у 1266 році хан Хубілай вимагає визнати його владу, однак Японія чинить опір. Відповіддю на такий зухвалий відмова стало напад монгольського флоту. У листопаді 1274 року ворог підійшов до західних берегів Японії, захопив острови Іки і Цусіма і почав висадку на північно-західному узбережжі острова Кюсю.
Самурайські війська самовіддано билися, однак вони явно не були готові до настільки активних бойових дій і настільки численним військам ворога. Битва була перервана в результаті потужного тайфуну, який знищив близько 200 кораблів монгольського війська.
Новий похід на Японію монголи зробили в червні-серпні 1281 року. Загарбники підійшли до японських берегів з двох сторін: перша армада рухалася з Китаю, друга — з Корейського півострова. Всього в поході брало участь близько 3500 кораблів і човнів. Японці до того часу вже встигли посилити зміцнення і підготуватися, але і в цей раз ворожий флот був потоплений тайфуном. Саме з тих пір тайфуни стали називати “камікадзе”, що в перекладі з японської означає “Божественний вітер”.
