Крок 1. Вибір дистрибутива
Це дуже відповідальний крок. Далеко не всі дистрибутиви “Лінукс” дружні до користувачів. Деякі з них потребують спеціальних знань у цій області. Для новачків краще всього підходять такі редакції, як “Убунту”, “Лінукс Мінт” (з “дебианообразных”), “Антергос” (з “арчеобразных”). Різниця в них полягає в тому, що вони засновані на різних базах. Ті, що використовують репозиторії “Дебиан”, відрізняються стабільністю і використовують не самі свіжі версії програм. А ось ті, що засновані на “Арч Лінукс”, завжди отримують новинки, але з-за цього стабільність страждає. Часто після чергового оновлення доводиться лагодити залежності вручну. Тому для новачків краще всього підходять “Убунту” і “Лінукс Мінт”. Отже, як встановити Linux Ubuntu? Почнемо з азів.
Крок 2. Підготовка завантажувального носія
Для запису будь-якого дистрибутива “Лінукса” на флешку з-під “Віндовс” краще використовувати програму Rufus. Це невелика утиліта з мінімальною кількістю налаштувань, яка здатна записати образ будь-якої операційної системи на накопичувач. Є можливість писати як для класичного BIOS, так і для ПК з встановленим UEFI. Також можна вибрати тип розмітки жорсткого диска (GPT або MBR). Програма “Руфус” легковесна, проста у використанні і має російський інтерфейс. Спочатку потрібно запустити утиліту і вибрати завантажений дистрибутив з “Лінукс” за допомогою кнопки з зображенням диска. Потім достатньо буде лише натиснути на кнопку “Старт”. Відразу ж почнеться процес запису. По завершенні процесу програма видасть відповідне повідомлення. Тепер можна переходити до більш просторого відповіді на питання про те, як Linux Mint або який-небудь інший “дебианообразный” дистрибутив. Переходимо до налаштувань Біоса.
