Гвінейська затока: географічне положення, фото і опис

Гідрологічний режим і кліматичні особливості затоки

Температура води Атлантичного океану в цьому регіоні в середньому становить близько 26 °С – позначається близькість екватора. Далеко від узбережжя мінералізація води становить 35 проміле, в той час як у берегів в місці впадання річок цей показник падає до 20-30 проміле.

Припливи в описуваної місцевості відбуваються два рази на добу. В цей час підвищення рівня води відбувається на 2,7-3 метри.

Затока хрест-навхрест перетинають два потужні течії – Гвінейській і Ангольское. Перше тягнеться в напрямку із заходу на схід, а друге – з півночі на південь.

Узбережжя

Цікаво, що думки про те, де починається і закінчується Гвінейська затока, різняться. Та цьому сильно сприяє конкуренція між державами за право називатися країною, що примикає до нього, і тим самим претендувати на міжнародну гуманітарну допомогу і можливість брати участь в розподілі природних ресурсів.

Одні автори називають крайньої північно-західної точкою затоки мис Пальмас, в той час як інші вважають таким мис Три Пойнтс. Точно так само йде справа і з південно-східною межею: одні автори вважають їм мис Лопес, інші ж – мис Палмейриньяш. І у випадку «протяжного варіанту» до затоки вважають належать навіть гирлі Конго – другий за величиною африканської річки (після Нілу).

До узбережжя Гвінейської затоки прилягають такі африканські держави, як Ліберія, Гана, Кот-Д’івуар (республіка Берег Слонової Кістки), Того, Нігерія, Дагомея, Ріо-Муні, Камерун, Габон, Ангола й Конго.

Свою назву ця ділянка морського простору отримав від прилеглих до нього гірських систем – Верхня Гвінея і Нижня Гвінея. Більшість країн Гвінейської затоки розташовані в цих географічних областях або, принаймні, частково. На узбережжі знаходиться велике число найбільших портів Африки.

Берегова лінія Гвінейської затоки химерна і звивиста, тут можна зустріти безліч таких природних об’єктів, як лагуни, бухти, миси і так далі.

В основному узбережжі носить пологий характер, але місцями берег може бути скеляста. Під час припливу прибережна смуга то і справа опиняється під водою. Невисокий берег змушує прибережне населення активно використовувати пальове будівництво для своїх будинків.