Осадження
Ця стадія є відображенням сутності методу гравіметричного аналізу. Коротко метод осадження можна описати як хімічну реакцію, що супроводжується утворенням нерозчинного речовини. В якості осаджувачів застосовують як неорганічні, так і органічні сполуки. Для правильного проведення осадження необхідно:
- звести до мінімуму втрати, пов’язані з розчиненням випав осаду;
- уникнути появи домішок в осаді, які можуть виникнути в результаті їх адсорбції, оклюзії або ж співосадження;
- отримати досить великі частинки, які не зможуть пройти через пори фільтра.
Осадження здійснюють хімічних стаканах, найчастіше з гарячих розбавлених розчинів повільним додаванням осаджувача з безперервним перемішуванням розчину. Осадитель поміщають в бюретку, закріплену на штативі (рідше додають піпеткою). Аналізований розчин доводять до потрібного об’єму і нагрівають, намагаючись не доводити до кипіння. Опускають в склянку скляну паличку з гумовим наконечником і ставлять його під бюретку таким чином, щоб носик бюретки знаходився всередині склянки. А потім по краплях додають осадитель при безперервному помішуванні. Далі переконуються в повноті осадження, дозволивши осадку осісти і додавши до просветленному розчину ще кілька крапель осаджувача. Якщо в місцях падіння крапель не з’являється каламуть, то осадження пройшло в повному обсязі.
