Гіпофізарний нанізм: причини, симптоми, діагностика і лікування

Проведення діагностики: лабораторні аналізи

В ході проведення лабораторних досліджень при гипофизарном нанизме (код МКБ 23.0) особлива увага приділяється діагностичних проб з метою виявлення в крові пацієнта соматотропного гормону. Для цього використовуються різні біологічно активні елементи поряд з медикаментозними препаратами. Найбільш поширеною є проба із застосуванням інсуліну. Інсулін виступає гормоном, вироблюваним підшлунковою залозою. Він служить в першу чергу для кращого засвоєння з крові глюкози. Крім того, ця речовина може стимулювати синтез гормону росту, який здійснюється гіпофізом.

Суть такої проби полягає в тому, що на тлі внутрішньовенного введення невеликих доз інсуліну, у нормі концентрація соматотропіну повинна підвищуватися. А при наявності гіпофізарного нанізму проба негативна, тобто в цьому випадку рівень соматотропіну залишається на колишніх значеннях. Інсулін вводиться обережно і повільно, щоб уникнути передозування і значного зниження рівня цукру в крові.

Крім того, в рамках діагностики проводиться тест з застосуванням аргініну або гліцину. Такі речовини, як гліцин і аргінін, виступають незамінними амінокислотами, поліпшують обмінний процес на рівні нервової системи. Використовують їх зазвичай на тлі підвищених розумових навантажень. Безпосередньо в ендокринології застосовується здатність цих амінокислот стимулювати продукування соматотропного гормону. Негативні проби підтверджують діагноз гіпофізарного нанізму.

В рамках діагностики даного захворювання також проводиться проба з клонідином. Ця речовина знижує артеріальний тиск. Крім того, його використовують у взятті проб у процесі виявлення дефіциту виділення соматотропного гормону.