Гіпертермічний синдром у дітей: причини, діагностика, симптоми та особливості лікування

Особливості

Патологічну лихоманку характеризує приєднання неврологічних симптомів, що не є характерним при звичайній гіпертермії. При детальному огляді, маючи на руках необхідні результати аналізів, лікар обов’язково відзначить:

  • тахікардію;
  • прискорене дихання;
  • знижений артеріальний тиск;
  • лейкоцитоз;
  • ацидоз;
  • білок в сечі;
  • високий рівень ШОЕ;
  • диспротеінемія.

Для визначення інфекційної природи основного захворювання необхідно зробити рентген грудної області і здати спеціальні аналізи на виявлення вірусного або бактеріального збудника.

Гіпертермічний синдром: невідкладна допомога та алгоритм лікування

На жаль, прояв синдрому у дітей – явище нерідке, часто супроводжується безконтрольним прийомом жарознижуючих препаратів. Для грудних немовлят він дуже небезпечний, тому при температурі вище 39 градусів слід терміново викликати «швидку допомогу». Чим раніше дитина буде доставлений в стаціонар, тим вище ймовірність вберегти його від важких ускладнень.

Хворий повинен перебувати під невсипущим контролем медперсоналу, щоб невідкладна допомога при ускладненнях синдрому була надана швидко. До приїзду «швидкої» необхідно самостійно надати допомогу при гіпертермічному синдромі, тобто спробувати нормалізувати температуру. Різко її збивати не можна, так як серце може не витримати навантаження. Але ні в якому разі не використовуйте для цього спирт або оцет, вони небезпечні та отруйні, тим більше для незміцнілого дитячого організму!

У минулому столітті при лихоманці у дітей лікарі призначали аспірин (ацетилсаліцилову кислоту), який виявився досить небезпечний. Ближче до кінця 70-х років вчені встановили, що застосування препаратів на основі саліцилової кислоти часто супроводжується виникненням синдрому Рейє у дітей. Вивчення виявило високу смертність (до 80 %), а також величезний ризик розвитку невиліковних неврологічних порушень та когнітивних розладів у живих дітей. Тому препарати на основі саліцилової кислоти (саліцилати) були заборонені в педіатричній практиці. У наш час найбільш безпечними жарознижувальними є “Парацетамол” та “Ібупрофен”.

Після постановки правильного діагнозу необхідно оперативне лікування захворювання, що спровокував гіпертермічний синдром у дитини. Як правило, проводиться терапія противірусними або антибактеріальними препаратами.

Як ліквідувати наслідки патологічної лихоманки:

  • для нормалізації температури застосовуються ліки з групи нестероїдних препаратів (антипіретики), але вони не завжди ефективні;
  • потрібно випоювання дитини спеціальними сольовими розчинами для регідратації, які обов’язково повинні бути в аптечці; при необхідності зробити такий можна самостійно, змішавши в склянці теплої води столову ложку солі і цукру; при наявності блювоти сольовий розчин вводиться внутрішньовенно в палаті інтенсивної терапії;
  • стероїдні препарати разом з аскорбіновою кислотою допоможуть відновити порушену мікроциркуляцію та підвищать проникність капілярів;
  • периферичні спазмолітики відновлять правильну циркуляцію крові;
  • при наявності судомного синдрому призначаються антикольвунсанты, впливають на нервові рецептори головного мозку.