Гени і генетика
Ген – це ланцюжок ДНК, яка кодує білок. Це те, що Френсіс Крик, один з першовідкривачів структури ДНК, назвав «центральною догмою молекулярної біології». Частина ДНК копіюється в РНК (рибонуклеиновую кислоту), яка на відміну від неї вміє вибиратися з ядра і переносити кодування генів по всіх частинах клітини, в тому числі і рибосоми – фабрики з виробництва білка. Вважається, що молекули РНК беруть участь у кодуванні, розшифровці і поширення генів.
Тим не менше існує кілька відкриттів, які хоча не повністю спростували цю ідею, але, безумовно, дають вченим привід задуматися про те, що таке насправді ген. Наприклад, частина догми Крику була заснована на ідеї, що «небажана ДНК» – це просто клітинний сміття. Однак виявилося, що ці регіони сильно законсервовані і виконують деякі функції, хоча зараз про це мало що відомо. Деякі вчені стверджують, що ген може виконувати роль у виробництві РНК, що має багато функцій, одна з яких полягає в участі у виробництві білків.
Генетику можна назвати наукою, яка вивчає здібності та дані, які можуть передаватися у спадок від одного покоління до іншого. Інформація, закодована в ДНК, має вирішальне значення для виявлення властивостей індивідуума. Та область, що займається дослідженнями факторів, що впливають на статеву приналежність, називається генетикою підлоги. Визначення її можна сформулювати і так: спостереження за тим, як ведуть себе жіночі і чоловічі гонади та їх хромосоми при злитті.
Генетичний код – це інформація в ДНК і РНК, від якої залежать амінокислотні послідовності в синтезі білка.
