Посилення ролі
Посилення значення Генеральних штатів відбулося в період Столітньої війни, що тривала з 1337 по 1453 рік. В той момент королівська влада відчувала особливу потребу у фінансах.
Незабаром вони стали претендувати на активну роль в управлінні державою в період, коли в XIV столітті спалахували повстання – Паризьке 1357-1358 років і Жакерія в 1358 році.
Причиною того, що у Генеральних штатів не вийшло домогтися прав, які зміг завоювати парламент Англії, стала відсутність домовленості як між містами, так і між станами, іноді перераставшее у ворожнечу.
Конфлікт з королівською владою
Один з найбільш гострих конфліктів з владою стався в 1357 році, коли в Парижі спалахнуло повстання городян, а французький король Іоанн опинився в полоні у англійців.
Тоді у роботі Генеральних штатів в основному брали участь делегати від третього стану. Ними була висунута програма реформ, якій дали назву Великого березневого ордонанса. Замість того, щоб надавати субсидії королівської влади, вони висунули вимогу про те, щоб кошти збиралися і витрачалися безпосередньо представниками штатів. А для цього їм потрібно було збиратися тричі на рік і без вказівки короля.
У зв’язку з цим відбулося обрання генеральних реформаторів, яким були надані повноваження щодо контролю роботи королівської адміністрації, усунення винних чиновників і їх покарання, аж до позбавлення життя. Але спроба Генеральних штатів привласнити собі фінансові, контрольні, законодавчі повноваження зазнала фіаско. Після того, як повстання були придушені, висунуті вимоги, визначені у зазначеному ордонансе, були відкинуті королівською владою.
