Театральний шлях актора
У 1993 році Дмитро Щербина стає випускником Школи-студії МХАТ. Однак грати в театрі наш герой став ще за рік до закінчення навчального закладу. У 1992 році його зауважує Олег Павлович Табаков (радянський і російський актор і режисер) і запрошує поповнити трупу Театру-студії «Табакерка».
З 1995 року Дмитро Щербина – актор театру ім. Моссовета. Там йому вдалося відіграти кілька прекрасних вистав: «Чорна наречена, або Ромео і Жанетта», «Коханням не жартують», «Милий друг» та інші. Крім роботи в театрі ім. Моссовєта, артист бере участь у постановках МКТС (Міжнародна конфедерація театральних спілок).
До речі, після того, як герой нашої статті покинув Театр-студію «Табакерка» і перейшов в театр ім. Моссовєта, його спілкування з Олегом Павловичем Табаковим повністю припинилося.
Кар’єра в кіно
Дмитро Щербина здобув дебютну роль в кіно ще в період навчання в Школі-студії МХАТ. У віці 24 років йому дісталася головна роль у фільмі «Три дні поза законом» (реж. Тимофій Співак). У цій кінострічці молодий студент зіграв десантника Андрія, який веде відважну боротьбу з кримінальними угрупованнями. Через кілька місяців Дмитро Петрович зніметься у своєму другому за рахунком фільмі – «Алмази шаха» (реж. Борис Небієридзе).
Значні зміни в біографії Дмитра Щербини відбудуться в 1995 році, коли він зіграє пана Берестова в картині Олексія Сахарова «Панночка-селянка». Саме ця роль принесе йому першу популярність. Сам же фільм мав не менший успіх. «Дівчині-селянці» вдалося завоювати безліч різноманітних призів на різних кінофестивалях. Крім Дмитра, у фільмі брали участь такі прекрасні артисти, як Олена Корікова, Леонід Куравльов, Василь Лановий та інші.
У 1996 році Щербина знімається в кінокартині «Біг від смерті» (реж. Віктор Дерюгін), де йому дістається головна роль. Акторська майстерність Дмитра Петровича не залишилося непоміченим. На Міжнародному Кінофестивалі «Золотий Витязь-97» він удостоюється нагороди «За кращу головну чоловічу роль». До речі, фільм «Біг від смерті» став останньою роботою Дмитра на період 90-х. Аж до самих «нульових» кінорежисери ніби не помічають молодого артиста.
