Синоніми та походження
Синоніми до слова «диктатор» – це такі слова як:
- Деспот.
- Володар.
- Монарх.
- Правитель.
- Самодур.
- Государ.
- Цар.
- Імператор.
- Тиран.
- Автократ.
- Глава.
- Лідер.
- Заправила.
- Командир.
- Повелитель.
- Сатрап.
Походить від латинського іменника dictator, утвореного від дієслова dicto, що означає «диктую, наказую». А це дієслово стався від праиндоевропейского deik – «вказувати».
Ще про римських диктаторів
На завершення вивчення питання про те, що означає «диктатор», додамо деякі подробиці. У стародавніх римлян для призначення диктатора сенатом виносилася постанова, зване сенатусконсультом. У ньому консулам давалося доручення. Вони повинні були вжити заходів для того, щоб державі не було завдано шкоди.
Після цього консули оголошували ім’я диктатора і негайно розпускали своїх лікторів, що переходили до нього (за 12 лікторів від кожного з консулів). Внаслідок чого консули перед обличчям обраного одноосібного правителя ставали звичайними громадянами, над якими він мав право життя і смерті. Це стосувалося всіх римлян, за винятком народних трибунів. Потім диктатор вибирав помічника, званого начальником кінноти.
Диктатор наділявся всією повнотою влади в державі. До його титулу додавали причину, з якої він був обраний. Наприклад, диктатор, призначений для ведення війни. До IV століття до н. е. подавати апеляцію на його вирок народному зібранню було заборонено.
Спочатку на посаду диктатора призначалися виключно патриції, але з 365 року до н. е. їм могли стати і плебеї. У деяких випадках обрання проводилося тільки для виконання разового доручення. Так, існував «диктатор з метою забиття цвяха» – це був ритуал під час одного з релігійних свят.
У часи пізньої республіки, коли правили Сулла й Цезар, призначені диктаторами без вказівки визначеного терміну, ця посада прийняла монархічний характер. Скасовано вона була Марком Антонієм у 44 році до н. е.
