Дезодорант для ніг: огляд, особливості вибору та рекомендації

Дезодорант для ніг: відгуки

Будь-яка марка того чи іншого засобу має як прихильників, так і супротивників. На смак і колір, як говориться. Виникає це, перш за все, з причини того, що кожен організм унікальний, і на один і той же засіб у людей може виникнути різна реакція.

Ті з покупців, що залишилися задоволені обраним купівельними дезодорантом для ніг, зазначають:

  • Значне зниження пітливості.
  • Зменшення почуття дискомфорту.
  • Відсутність неприємного запаху.
  • Відчуття свіжості шкіри ніг протягом дня.

Ті, кому не підійшли або не сподобалися куплені ними дезодоранти, у першу чергу скаржаться на:

  • Сильний запах коштів для ніг.
  • Алергічні реакції на окремі компоненти, що входять до складу дезодорантів.
  • Зміна кольору верхнього шару епідермісу шкіри на ногах – він набуває жовтуватий відтінок.
  • Мале дію дезодорантів.

Народні засоби від пітливості ніг

Дія будь-якого з вибраних дезодорантів буде ефективніше, якщо «підключити» ще і рецепти народної медицини, такі як:

  • Квіти гвоздики, або лаванди – нейтралізують запах, досить покласти невелику кількість взуття.
  • Трав’яні ванночки – антибактеріальні настої ромашки, календули, шавлії допоможуть подолати проблему пітливості ніг. Рекомендується обполіскувати ними ноги, так і потримати їх деякий час в отриманому розчині. Після – промокнути шкіру чистим рушником.
  • Ефірні олії – нейтралізують запах, володіють антибактеріальними властивостями.
  • Розчин харчової соди – неприємні відчуття пройдуть, якщо потримати ноги в такій ванночці протягом 20 хвилин.
  • Жирна сметана – відмінний засіб від грибка. Рекомендується щодня змащувати їй ступні, тримати протягом 15 хвилин, після змити водою і витерти рушником.

Гіпергідроз ніг – досить поширена проблема, що приносить масу незручностей. Однак, на щастя, сьогодні є безліч засобів для його лікування. Застосування покупних промислових засобів в поєднанні з народними рецептами може звести до мінімуму дискомфорт або і зовсім позбавити від нього. Головне – не ігнорувати хворобу і не пускати її на самоплив.