У роки Великої Вітчизняної війни
Коли почалася Велика Вітчизняна війна, в галереї почали виробляти терміновий демонтаж експозиції, як і в більшості інших музеїв Москви. Її готували до евакуації. Полотна перекладали на спеціальні дерев’яні вали, обкладали цигарковим папером, зберігали в водонепроникних ящиках. Вже в середині літа 1941 року 17 вагонів вирушили з Москви в Новосибірськ. Твори мистецтва евакуювали аж до осені 1942 року. Коли перелом у війні став очевидний, колекцію стали повертати. У травні 1945 року експозиція знову відкрилося перед москвичами та гостями столиці.
Розширення площі експозиції
У післявоєнний період важливу роль в розширенні площі експозиції зіграв Корольов, який очолив Третьяковку в 1980 році. Він вже в 1983-му приступив до активного будівництва, і через два роки був введений в експлуатацію депозитарій. Це спеціалізоване сховище для творів мистецтва, також на його базі знаходилися реставраційні майстерні.
З 1986 року проводилася повномасштабна реконструкція основної будівлі. А в 1989-му навіть був споруджений новий корпус, в якому відкрилися інформаційно-обчислювальний центр, конференц-зал, дитяча студія, а також додаткові виставкові зали. Будівля стали називати Інженерним корпусом, тому що в ньому сконцентрувалися основні інженерні служби і системи.
А ось корпусу, розташовані в Лаврушинському провулку, з 1986 по 1995 рік закрили зовсім капітальної реконструкції. На ціле десятиліття в той час єдиною виставковим майданчиком залишилося будівля, розташована на Кримському валу. У 1985 році його офіційно об’єднали із Третьяковкою.
