Врегулювання протиборства
В ході конфлікту з Китаєм на півострові Даманський радянські війська втратили 58 осіб, серед загиблих були чотири солдати з офіцерського складу, поранені 94 людини, з них 9 офіцерів. Те, які втрати понесла китайська сторона, все ще невідомо, чи це закрита інформація, і тільки історики припускають, що кількість загиблих китайських солдатів коливається від 100 до 300 осіб. У повіті Биоцин знаходиться меморіальне кладовище, на якому покоїться прах 68 китайських солдатів, що загинули в Даманському конфлікті 1969 року. Один з китайських перебіжчиків говорив, що існують і інші поховання, так що кількість похованих солдатів може перевищувати позначку в 300 осіб.
Що стосується боку Радянського Союзу, то за проявлений героїзм п’ятеро військових отримали звання «Герой Радянського Союзу». Серед них:
- Полковник Демократ Володимирович Леонов – вручено звання посмертно.
- Старший лейтенант Іван Іванович Стрельников – нагороджений посмертно.
- Молодший сержант Володимир Вікторович Горіхів – отримав звання посмертно.
- Старший лейтенант Віталій Дмитрович Бубенін.
- Молодший сержант Юрій Васильович Бабанський.
Державні нагороди отримали багато прикордонники і військовослужбовці. За проведення бойових дій на острові Даманський учасникам було присвоєно.
- Три ордена Леніна.
- Десять орденів Червоного Прапора.
- Орден Червоної Зірки (31 шт.).
- Десять орденів Слави Третього ступеня.
- Медаль «За відвагу» (63 шт.).
- Медаль «За бойові заслуги» (31 шт.).
Під час ведення операції радянська армія залишила на ворожій землі танк Т-62, але із-за постійних обстрілів його не вдалося повернути. Була спроба знищити транспортний засіб з міномета, але ця ідея не увінчалася успіхом – танк безславно провалився під лід. Щоправда, вже трохи пізніше китайці змогли витягнути його на свій берег. В даний час він є безцінним експонатом в Пекінському військовому музеї.
Після того як закінчилися воєнні дії, радянські війська покинули територію острова Даманський. Незабаром лід навколо острова почав танути, і переправитися на його територію з колишньої спритністю радянським солдатам було важко. Цією ситуацією скористалися китайці і відразу ж зайняли позиції на землях прикордонних островів. Щоб перешкодити планам противника, радянські солдати обстрілювали його з гармат, але відчутного результату це не дало.
На цьому Даманський конфлікт не припинився. В серпні цього ж року стався ще один великий радянсько-китайський збройний конфлікт. В історію він увійшов як інцидент біля озера Жаланашколь. Відносини між державами дійсно досягли критичної позначки. Між СРСР і КНР як ніколи була близька можливість початку ядерної війни.
Провокації і військові зіткнення уздовж радянсько-китайської кордону тривали до вересня місяця. В результаті прикордонного конфлікту керівництво змогло все-таки усвідомити, що не можна продовжувати агресивну політику по відношенню до північного сусіда. Стан, в якому перебувала китайська армія, тільки зайвий раз підтвердило цю думку.
10 вересня 1969 року надійшов наказ припинити вогонь. Очевидно, таким чином намагалися створити сприятливу обстановку для політичних переговорів, які почалися на наступний день після отримання наказу в пекінському аеропорту.
Як тільки стрілянина припинилася, китайці відразу зайняли більш міцні позиції на островах. Ця ситуація зіграла важливу роль у веденні переговорів. 11 вересня в Пекіні Голова Ради Міністрів СРСР А. Н. Косигін, який повертався з похорону Хо Ши Міна, і Прем’єр Держради КНР Чжоу Еньлай зустрілися і зійшлися на тому, що пора припиняти воєнні дії й різного роду ворожі акції. Також вони прийшли до згоди, що війська будуть залишатися на тих позиціях, які зайняли раніше. Грубо кажучи, Даманський острів перейшов у володіння Китаю.
