Енліль
Як і у єгипетській міфології, у шумерів бог вітру єдиний, народжений від Батька – Неба (Ана) і Матері – Землі (Ки). Маючи неспокійний норов і слабкості, він постійно потрапляв у різні неприємні ситуації. Застосовуючи хитрість, спритність, Енліль виходить переможцем навіть у найскладніших ситуаціях. Навіть у таких, в яких Верховний Бог вже сказав своє вагоме слово і нічого не залишається, як підкоритися.
Йдеться про міф створення Місяця. Одного разу крива долі завела Енліля в пекло. Там його привернула одна юна особа приємної зовнішності, яку він спокусив. Його негідну поведінку обурив богів. Вони вигнали Енліля. Йому нічого не залишалося робити, як підкоритися. Але Енліль не збирався здаватися. Тим більше коли дізнався, що його первісток – місячне світило. Його місце – в нічному небі, а не в мороці пеклі.
Змінивши зовнішність, бог вітру знову проникає в Підземне царство, щоб зачати нових дітей і здійснити підміну, вивівши свого сина на поверхню.
Посвята допомогло йому здобути силу батька і тим самим піднятися над іншими богами. Стати тим, чиє слово свято».
Підвищення не вдарило бога вітру в голову. Він не став самозакоханим і пихатим. Судячи за іншим міфом «про створення мотики», він навчає людей ремеслам, дає їм закони – «ме». При цьому нещадний у гніві, якщо вони порушуються.
