Зовнішня політика Біла Клінтона
Проблеми у зовнішній політиці було «отримано у спадщину» від попереднього правління. Джордж Буш-старший підтримав ідею ООН про направлення миротворчих сил в африканську країну Сомалі. Лідер цієї держави Мохаммед Фарах Айдід встановив одноосібне правління, спрямоване на збагачення групи його наближених. В результаті цієї політики, в Сомалі почався голод, який забрав життя близько 300 тисяч чоловік. Клінтон ж підтримав ідею попередника, оскільки вважав, що патріотичний дух підніме його в очах виборців. Але 3-4 жовтня 1993 року сомалійці оточили американські війська і збили 2 вертольоти. Загинуло 18 американських миротворців. Жорстокість, з якою розправилися з солдатами, шокувала американців, адже по телебаченню показали, як розлючені сомалійці тягнуть прив’язані до машини трупи вбитих. Але ще більше шокувало те, що не було реакції на ці дії. Клінтона оголосили м’якотілим і часто згадували цей провал.
Загалом зовнішня і внутрішня політика Білла Клінтона під час першого терміну його правління характеризується як невдала. Але зростання внутрішнього валового продукту, зниження інфляції і безробіття дозволило президенту будувати далекоглядні плани на переобрання.
Перший термін правління Білла Клінтона закінчився в 1996 році. Саме в цей час в пресі спливло ім’я Поли Джонс. Вона заявляла, що в 1991 році Клінтон схиляв її до заняття оральним сексом. Вона навіть почала проти нього судовий процес і просила, щоб їй виплатили 2 мільйони доларів. По цій справі викликалися багато співробітниці Білого дому. Серед них була і Моніка Левінські. Президента викликали в суд, де він заявив, що у нього не було ніяких інтрижок. Оскільки у дівчини не було доказів, справу закрили, але дозволили далі збирати докази. В той момент президент Білл Клінтон не думав, що неприємний момент може коштувати йому кар’єри.
