Оголошення незалежності
Берег Слонової Кістки став незалежною державою 7 серпня 1960 року на чолі з президентом Уфуе-Буаньї, який був лідером Демократичної партії. І саме вона була єдиним правлячим органом. Згідно з виданим законами, приватна власність ставала недоторканною, але країна при цьому так і залишалася придатком Франції.
Економіка держави на той час перебувала у відмінному стані, і темпи її зростання доходили до 11 % річних. В 1979 році з виробництва какао-бобів Берег Слонової Кістки визнали світовим лідером. Але своїм успіхом більшою мірою він був зобов’язаний великій кількості недорогої робочої сили, інвестицій, які надходили з-за кордону, і дуже вдалій кон’юнктурі.
Економічний спад
У зв’язку з падінням цін на какао і кави, яке сталося в 1980 році, економіка країни опинилася в досить жалюгідному стані. Плюс до всього, 1982-1983 рр. виявилися посушливими, що призвело до ще більш різкого спаду економіки та зростання зовнішнього боргу. Уфуе-Буаньї довелося піти на поступки: він узаконив ще кілька партій, які стали альтернативою тій, головою якої він був, і ініціював виборчий процес. У 1990 році його проголосили президентом.
На цій посаді Уфуе-Буаньї правил недовго – він помер через 3 роки. Потім його місце зайняв законний спадкоємець – Анрі Конан Бедьє. До кінця століття політична ситуація була дуже нестабільною, а так як до виборів в той час допускалися тільки івуарійці, етнічний розкол суспільства тільки погіршував становище справ.
