Мрії, музика і навчання
Незважаючи на те що молоду людину тягнуло до авіації та літаків, в глибині душі він мріяв саме про акторську кар’єру. Барило намагався дивитися всі фільми, які транслювали по телевізору. Він часто ходив в кінотеатр, вишукуючи цікаві новинки, стежив за новинами світового кінематографа, вивчав біографії відомих артистів.
У якийсь момент хлопця захопила музика, він навчився грати на гітарі. У старших класах Андрій навіть зібрав музичну групу, в яку запросив своїх шкільних друзів. Цей колектив запрошували на всі шкільні заходи, де юні музиканти виконували композиції групи «Наутілус» і Віктора Цоя.
Після отримання атестата Андрій перебирається до Москви і вступає в Щукінське училище на курс Володимира Іванова. Будучи студентом, він разом зі своєю однокурсницею Марією Аронової придумав незвичайну пародію на сцену зустрічі Тетяни і Онєгіна. Її потім вони поставили в якості дипломного спектаклю.
Театральне життя
У студентські роки Барило був запрошений в вистава «Приборкання норовливої» самим Валентином Плучеком на роль Лученцо. Трохи пізніше грав він і Чацького.
Після закінчення навчання молодого актора можна було побачити на сцені Театру сатири в спектаклях «Пігмаліон», «Гаряче серце» та ін. Не відмовляється він і від інших театральних підмостків, виступаючи в «Центрі театральних технологій», «Майстерні Петра Фоменка», театрі Ю. Васильєва.
