Вірш Жуковського “Прихід весни”, що складається всього з шести рядків, відрізняється стислістю, але при цьому є змістовним і красивим ліричним твором. У цій статті представлений аналіз цих віршів, використані виразні засоби та історія створення.
Прихід весни
Аналіз вірша Жуковського неможливий без прочитання самого твору:
Зелень лани, гаї лепет,
В небі жайворонка трепет,
Теплий дощ, сверканье вод, —
Вас назвавши, що додати?
Чим іншим тебе прославити,
Життя душі, прихід весни?
Історія створення
Свій твір “Прихід весни” Жуковський написав у 1831 році. Це вільний переклад на російську мову віршів німецького поета Людвіга Уланда “Хвала весни”. Оригінал вірша в перекладі Терджимана Киримли:
Зелень ниви, дух фіалок,
Щебет жайворонків малих,
Свист дроздов. Від Сонця манна,
Свіже повітря, без обману!
Якщо слова знайшов зачину,
Слав велику причину.
День Весни, хвала тобі!
Як видно з перекладу, Василь Андрійович взяв лише структуру цього вірша і дослівно переклав деякі слова, однак, його версія вийшла більш “руської” за рахунок згадки не тільки нів, але і гаї, а також теплого дощу і виблискуючих вод, розлитих річок.
Також значною відмінністю від оригіналу є фінальні рядки: Людвіг Уланд називає перерахування ознак весни “зачином”, після якого слід славити й хвалити весну.
Жуковський, навпаки, хоче сказати, що до зелені нів, співу жайворонків і дощу неможливо додати ніяких слів, він пов’язує прихід весни з життям, точніше сказати – з пожвавленням душі, а значить, говорити тут нема чого – все, що необхідно, можна лише відчути.
Перша публікація мініатюри Жуковського “Прихід весни” відбулася лише через сорок років у журналі літературної та історичної спрямованості “Російський архів” вже після смерті великого поета.
Сам Василь Андрійович говорив про це вірші, що у подібних творах для нього важливіше всього вловити, а потім висловити на папері швидкоплинні відчуття від того, що відбувається навколо: якщо це спів жайворонка, то досить про нього написати, щоб читач почув пташині трелі в своїй уяві.
Аналіз вірша
Твір Жуковського “Прихід весни” відноситься до жанру ліричної мініатюри, його тематика є пейзажно-філософської: поет насолоджується настанням весни на тлі рідної й улюбленої природи, при цьому задаючись філософським питанням: “чи можна передати внутрішнє відчуття краси і життя, або слова виявляться зайвими?”
Вірш написано четырехстопным хореем з використанням сплетеною рими: римуються між собою дві перші рядки, а також третя з шостої і четверта з п’ятої – це є виразним засобом, що надає твору легкість, веселість і піднесений настрій. Ліричний герой щасливий спостерігати картину наступаючої весни настільки, що не в силах нічого додати до опису фізичних ознак весни, які самі по собі здаються якимось чарівництвом.
Іншими виражальними засобами у вірші Жуковського “Прихід весни” є уособлення (“лепет гаю”, “трепет жайворонка”, “сверканье вод”), метафора (“життя душі”), епітет (“теплий дощ”), метонімічних (“зелень ниви”, “сверканье вод”) та риторичні запитання (“що додати? Чим іншим прославити?”). Крім цього, Жуковський використовує альтерацію: повторення звуків р, т, п дає відчуття чутних трелей жайворонка і шуму дощу по воді, траві та свіжої листі.
