Адміністративний примус: поняття, види і методи

Ознаки

Заходів адміністративного примусу властивий ряд ознак, які характеризують їх як відокремлене явище в юридичній практиці. У першу чергу до таких відноситься те, що застосовувати заходи примусу мають право виключно посадові особи, на яких законодавство покладає такий обов’язок. Всі їх дії повинні відповідати порядку, визначеним законом, а також випадків, передбачених цим джерелом.

Процедура застосування адміністративного примусу досить проста, що також вважається невід’ємною ознакою цього юридичного явища. Що стосується самого порядку, то він здійснюється у позасудовій формі.

Ще один важливий ознака адміністративного примусу полягає в тому, що його методи можуть бути застосовані не тільки в тому випадку, коли необхідно попередити будь-які несприятливі соціальні наслідки, але ще й тоді, коли слід виправити сформовану в результаті протиправних дій ситуацію.

Відмінність від інших заходів

Існують певні відмінності методів адміністративно-правового примусу від інших способів впливу, які виділяють їх на загальному тлі.

Основною відмінністю визнається те, що даний тип заходів застосовується ще за деякий час до того моменту, коли відбудеться настання негативних наслідків, які спричинили антисоціальна діяння. Мова ведеться про запобігання заподіяння шкоди суспільним інтересам, визнаним життєво важливими. Нерідко такі заходи застосовуються вимушеним чином для того, щоб запобігти розповсюдженню будь-якого небезпечного захворювання або інфекції (карантин).

Яскравим прикладом таких також вважається запобігання ухилянню від сплати внесків і податків певним юридичною особою. Іншими словами, застосування заходів адміністративного примусу не є покаранням за вчинене правопорушення або злочин – їх використовують для того, щоб запобігти його. Іноді такі заходи можуть бути застосовані і після скоєння адміністративного правопорушення – у такому випадку це робиться для того, щоб виключити можливість вчинення особою небезпечного діяння.

Ще одна відмінність цих заходів від інших полягає в тому, що вони, як правило, здійснюються органами, які призначені для охорони правового порядку у сфері державного управління.

Що стосується особливостей, слід зазначити, що розглянуті методики впливу не відносяться до категорії санкцій, що призначаються в якості адміністративно-правових норм. Крім цього, вони не застосовуються за вчинення будь-яких правопорушень і не вважаються мірою відповідальності. І, нарешті, ще одна відмінна особливість цих методів – це їх основна мета, яка полягає в профілактиці правопорушень, а також забезпечення належного рівня безпеки в суспільстві.