Класифікація
У юридичній практиці існує певний перелік типів методів адміністративного примусу. Розподіл відбувається залежно від того, якими суб’єктами вони можуть застосовуватися, з яких підстав, а також від того, які цілі переслідує їх встановлення. Крім цього, в деяких джерелах пропонується варіант класифікації по специфіці обмеження в правах.
Отже, розглянемо кожен вид заходів адміністративного примусу окремо, попутно розглянемо їх особливості.
За характером обмежень у праві
Що стосується класифікації за такою ознакою, то для неї властиве те, що заходи, віднесені до неї, передбачають певні, хай і незначні позбавлення, в ході яких так чи інакше порушуються певні свободи людини. Під даним критерієм законодавець виділяє три групи заходів: організаційні або майнові позбавлення, а також фізичний вплив.
Якщо говорити про фізичному впливі, то до даної групи заходів можна віднести застосування співробітниками поліції фізичної сили або зброї, а також спеціальних засобів. Нерідко таке відбувається в процесі затримання злочинців. У даній ситуації особливо спостерігається порушення права особи на особисту недоторканність і його свободу. Насправді існує визначений регламент, за яким співробітники силових відомств зобов’язані проводити затримання небезпечних осіб.
Якщо говорити про майнових позбавленнях, то поняття адміністративного примусу даного типу передбачає застосування до певних суб’єктів санкцій матеріального характеру. В якості прикладу можна привести накладення адміністративного штрафу, що також повинно здійснюватися посадовою особою в установленому законодавством порядку.
Організаційні позбавлення – це така міра примусу, яка передбачає внесення певних організаційних змін в роботі цілої структури або всередині певної групи осіб. Яскравим прикладом тому може послужити внесення змін в структурі організації конкретного об’єкта управлінської діяльності або в його режимі. Такі заходи можуть бути використані як щодо одноосібного суб’єкта, так і колективного. Яскравим прикладом може послужити призупинення дозволу, яке необхідне для ведення роботи конкретного суб’єкта. Основна особливість такого виду заходів полягає в тому, що вона може бути використана тільки по відношенню до юридичних осіб, тобто на підприємствах, в установах чи в організаціях будь-якої форми власності.
