Мис Идокопас — опис, історія та цікаві факти

Колись мис Идокопас, який знаходиться в околицях краснодарського курортного міста Геленджик, був одним з небагатьох унікальних ландшафтів Російського Причорномор’я. Там до початку нинішнього тисячоліття зберігався недоторканим рідкісний ліс, а в районі Молокановою щілини виявлено безліч історико-археологічних об’єктів давньої культури — курганів на місцях дохристиянських поселень. Це були лісові масиви незвичайної краси з ялівцевими лісами, старими дубами, грабами, борами пицундской сосни, вимираючим і внесених в Червону книгу виглядом. Місцевість вважалася гідною статусу пам’ятки природи.

Але всесвітню популярність отримали чудові краси в Геленджику. Мис Идокопас придбав репутацію скандального місця, пов’язаного з корупцією та порушеннями законів на найвищих рівнях державної влади.

Перші зміни

Все почалося, коли на мисі Идокопас, кілометрів за п’ять від села Прасковеевка, десятки гектарів лісу обгородили потужним дерев’яним парканом під колючим дротом, а тисячі, діаметром в кілька обхватів, дерев почали вирубувати для під’їзної дороги та будівництва. У 2004 році на лісовій дорозі, що спускається по Молокановою щілини до моря, з’явилося попередження для відпочиваючих, що ця місцевість, згідно санітарним рекомендацій, закрита. А на нескінченному паркані зустрічалися таблички, які повідомляють, що за огорожею ОК «ДАГОМИС» будує дитячий оздоровчий спортивний табір.

Але все місцеве населення околиць мису Идокопас і в селищі Прасковеевка вже тоді іменувало будівництво «дачею Путіна». До того часу від річки Джанхот до узбережжя Прасковеевской бухти, аж до повороту на Молокановую щілину, була прокладена новенька асфальтна дорога. Це будівництво співпало з реконструкцією аеропорту в Геленджику і зведенням нового аеровокзалу з посадковою смугою міжнародного рівня, проти проекту якій виникали народні протести.

З 2005 року розгорнулося будівництво основного об’єкта, а з 2007 на схилах заповідних місць Идокопаса почалася розбивка виноградника елітних сортів і зведення виноробного заводу.

Заява Колеснікова

Про путінському палаці або резиденції на мисі Идокопас заговорили з 2010 року, коли 23 грудня Washington Post опублікувала відкритий лист, адресований президенту Д. Медведєву, від петербурзького бізнесмена Колеснікова Сергія. Він викладав всі обставини фінансування так званого «Проекту Південь» — будівництва розкішного комплексу на Чорноморському узбережжі для Володимира Путіна, який у той час був прем’єр-міністром.

Оскільки в такому серйозному західному виданні, як «Вашингтон пост», опублікувати статтю без підтверджених фактів неможливо, всі документи перевірялися попередньо американською юридичною компанією. Тільки після того, як достовірність фактів була посвідчена, Девід Игнэйшиус, кореспондент газети зустрівся для інтерв’ю з Колесніковим. За словами останнього, вартість незакінченого об’єкта на той момент досягала в доларах 1 мільярда. Його інтерв’ю було опубліковано з метою оприлюднити незаконний джерело фінансування комплексу, що будується на мисі Идокопас, а також із закликом до президента розслідувати і вжити заходів проти корупції у справі даного підприємства.

Дивіться також:  В який місяць Козероги народжуються? Основні характеристики знака

Вибухнув скандал

Це ж лист російською мовою видано незалежним виданням «Нова газета». Воно повідомило на початку 2011 року, що володіє копіями документів, що підтверджують слова Колеснікова. Хорошої якості фотографії палацу, його обширних територій і розкішних інтер’єрів були викладені на російськомовному сайті WikiLeaks в січні 2011 року, після чого сайт був тимчасово заблокований. Матеріали, статті, фотографії путінського палацу в районі Геленджика почали публікуватися в мережі. Обставини будівництва зацікавили екологів, журналістів, юристів. Тема піднімалася пресою і телебаченням.

Витоки походження фінансів

Колесніков докладно виклав в інтерв’ю Washington Post, звідки взялися гроші на будівництво путінського палацу, оскільки безпосередньо причетний до їх походженням.

Коріння цієї історії сягає в далекий перебудовний 1991-й рік, коли біофізик за освітою Сергій Колесников, який пропрацював 20 років в науці, пов’язаної з медициною, створив мале підприємство спільно з Головним управлінням охорони здоров’я.

Після виходу закону, що дозволяє акціонерні товариства, з’явилася акціонерна компанія «Петромед». Акції належали «Центру міжнародного співробітництва», Комітету охорони здоров’я та Комітету зовнішніх зв’язків від Санкт-Петербурга, очолюваному Ст. Путіним.

«Петромед» спочатку займався закупівлею обладнання і лікарських препаратів для бюджетних медустанов. До 1993-1994 років фірма перейшла до повного оснащення та переобладнання медичних закладів під ключ і охоплювала практично всі регіони Росії. Колесніков обіймав посаду заступника генерального директора і відповідав за комерційну, організаційну та юридичну сторону бізнесу. Директором був Д. Горєлов, співробітник Головуправління охорони здоров’я.

Після продажу губернаторської адміністрацією своїх акцій у 1996 році, «Петромед» став приватною структурою, яка належить в рівних частках Горєлову і Колеснікову. Такою вона залишається до сьогоднішнього дня.

35 відсотків відкату

У 2000 році до Горєлову і Колеснікову звернувся Н. Шамалов, відповідальна особа компанії «Сіменс» за поставки медичного обладнання Північно-Західній частині Росії. Він передав власникам «Петромеда» пропозицію Путіна: чи може їх фірма здійснювати за контрактом поставки обладнання, облаштування та модернізацію лікувальних закладів, інші аналогічні роботи, які будуть фінансуватися благодійними пожертвами російських бізнесменів.

Дивіться також:  Як приготувати балик з курячого філе?

Після ствердної відповіді господарів «Петромеда» Шамалов висунув умову: від кожної контрактної суми 35 відсотків будуть відкладатися на закордонний рахунок. Щодо цієї частини договору Шамалов дав пояснення: накопичені гроші створять інвестиційний фонд, який допоможе фінансувати розвиток високотехнологічних виробництв і дозволить вкласти значні кошти в російську економіку.

Невраховані суми

Всі надходять від благодійників гроші оформлялися відкрито і абсолютно офіційно. Складався договір пожертви, в якому зазначався дарувальник, сума і установа, яка отримувала пожертвування в якості медичного обладнання та його встановлення, а також необхідних реконструкційних робіт. «Петромед» виступав виконавцем і повністю звітував перед благодійниками за всіма актами виконаних робіт, поставок, митним деклараціям і іншого. Суми у звітах ніколи не завищувалися і завжди відповідали прайс-листами.

Звідки ж бралися 35 відсотків, які надходили до Швейцарії на рахунок офшорної компанії? При великих оптових закупівлях, тривалої спільної роботи і добрих зв’язках з медичними виробничими компаніями у замовника накопичується солідна знижка, складова від 15 до 70 відсотків. «Петромед» був таким замовником і давно купував на Заході медичне обладнання, поставляючи його в Росію. Так осідали невраховані гроші, «капавшие» з кожного контракту десятками мільйонів доларових на закордонний рахунок.

Інвестиції «Росинвеста»

Ці суми надходили на швейцарський рахунок, зареєстрований на Заході. До 2005 року накопичення становили близько 200 мільйонів, після чого була організована акціонерна компанія «Росинвест», фондом якої став цей закордонний рахунок. За два відсотка акцій були віддані Шамалову, Колеснікову і Горєлову, інші належали Путіну.

«Росинвест» інвестував кілька проектів. Перший був пов’язаний з Виборзьким суднобудівним заводом і відновленням виробництва нафтовидобувних платформ. Потім інвестувалися: паперово-целюлозна фабрика в Комі, виробничо-будівельна Нижегородська, будівництво Череповецького заводу модульних конструкцій для медичних центрів та інші проекти, яких всього велося 16. Було інвестовано близько 50 мільйонів. Це були відмінні перспективні проекти, до тих пір, поки не змінилися пріоритети.

Будиночок біля Чорного моря

Про будівництво на мисі Идокопас палацу Путіна Колесніков дізнався, коли з Управлінням у справах президента був укладений 16-мільйонний інвестиційний проект зведення щодо невеликого будинку на Чорноморському березі.

Дивіться також:  Жіночі весняні куртки: фото модних моделей, поради стиліста щодо складання правильних образів

Будівництво приморської дачі поступово розросталося до імперських масштабів. Додалася складна інфраструктура декількох доріг, спеціальної лінії електропередач, газопроводи і службових будівель; в скельній породі влаштована шахта ліфта, що веде на пляж; марина; зимовий театр і літній амфітеатр; три вертолітні майданчики, виноградник. Але будиночок продовжував розростатися і облаштовуватися. Сума останньої кошторису, з якої в 2009 році ознайомився Колесніков, досягла приблизно мільярда доларів.

Закриття інвестиційних проектів

2009 рік для Сергія Колесникова почався з того, що Шамалов повідомив йому про рішення припинити інвестування всіх проектів, кошти з яких слід було вилучити, і всі гроші, сформовані на закордонному рахунку, вкласти в проект путінської резиденції на мисі Идокопас. Це означало крах багаторічної роботи, зупинку підприємств та позбавлення роботи тисяч людей. Варто зауважити, що вже до 2007 року на офшорному рахунку грошей накопичилося близько 500 мільйонів.

Розслідування фактів громадськістю

Колесніков залишив діяльність, залишив країну і незабаром після цього опублікував своє викриває лист. Після виходу його матеріалів журналісти і екологи неодноразово намагалися наблизитися до таємничого об’єкту мису Идокопас і з’ясувати обставини будівництва. Але їм незмінно перегороджували шлях, нерідко із застосуванням незаконних дій і затримання, співробітники приватних охоронних організацій та ФСТ. Присутність Федеральної охоронної служби в цьому районі було ще одним свідченням того, що до споруджуваного комплексу причетні високопоставлені державні особи.

Некомерційною міжрегіональної природоохоронної організацією «Екологічна вахта» був виявлений і оприлюднений факт неправомірної передачі 68 гектарів лісових угідь мису Идокопас у володіння приватної компанії. А також про вирубку 45 гектарів лісу, збитки якої в рублях становить 2,7 млрд.

Деякі учасники (юристи, геологи, екологи), в ході проведеного ними розслідування, піддалися пресингу з боку правоохоронних органів з порушенням кримінальних справ, висуненням сфальсифікованих звинувачень і присудженням багаторічних строків, позбавляють свободи. Ці факти також були висвітлені ЗМІ.

Д. Пєсков, прес-секретар Путіна 2010 року, причетність тодішнього прем’єр-міністра до чорноморській резиденції категорично заперечував. Те ж саме зробив в 2011 і 2012 році керуючий справами президента Ст. Кожин, підпис якого стоїть на будівельної документації об’єкта на Идокопасе. Шамалов і Горєлов на запити ЗМІ не відповіли і відмовилися від публічних коментарів щодо листа Колеснікова.