В статті мова піде про холеру, збудник якої досить стійкий у навколишньому середовищі. Це хвороба, відома людству досить давно. Причини її появи були виявлені лише нещодавно, чого не скажеш про існування самого збудника. Чума, сибірська виразка, холера відносяться до особливо небезпечних захворювань, які відрізняються високою контагіозністю, тяжким перебігом і високою смертністю. Сьогодні саме вони є основою для створення біологічної зброї. І хоча сучасна статистика не дає підстав для занепокоєння, мінімальні знання про небезпечні хвороби, їх збудники можуть бути корисні.
Історичний нарис
Людство на різних періодах свого існування переносило пандемії холери. Про це захворювання писав ще Гіппократ (460 рік до нашої ери). Саме йому ми зобов’язані назвою хвороби – від давньогрецького слова «холе», що означає жовч. Лікарі Олександра Македонського (365-323 рр. до н. е.) описували цю хворобу як лихо, яке настигло війська в його похід в Індію. Є теорія, що саме холера змусила великого полководця відмовитися від своїх планів і повернути назад. До початку 19-го століття хвороба була поширена в південній частині Азії та Індії. З 1817 по 1975 рік світ переніс сім пандемій холери, які забрали більше життів, ніж спалахи будь-якої іншої хвороби.
Саме з середини 19-го століття почалися масштабні дослідження з визначення збудника холери. В Європу інфекція прорвалася з війнами і з торговельних шляхів з Азії і Єгипту. Саме в Єгипет вирушила в 1881 році дослідницька експедиція, в яку входив відомий бактеріолог Роберт Кох (1843-1910). Саме їм були відкриті збудники холери та туберкульозу (вібріони і палички Коха). Робертом Кохом були розроблені і перші профілактичні рекомендації щодо даного захворювання.
Відповідно до переліку Всесвітньої організації охорони здоров’я, бактерії-збудники чуми і холери, а також сибірської виразки, віднесені до патогенів, що викликає особливо небезпечні захворювання.
