Алакольский заповідник
Група Алакольских озер, розташованих майже біля самого кордону з Китаєм, стала основою для ще одного заповідника Казахстану. Крім найбільш великого озера, що дав назву всьому заповіднику, у комплекс входять озера Сасыкколь і Кошкарколь, а також дельта річки Тентек, що впадає в Сасыкколь.
У геологічному розрізі це місце відноситься до Балхаш-Алакольской улоговині. Якщо рухатися від озер на захід, то незабаром низовина перейде в черговий водоймище – озеро Балхаш. Вчені вважають, що коли-то ланцюг озер в улоговині була єдиним цілим.
Алакольский заповідник відомий своєю різноманітністю пернатих – всього на даній території налічується близько 250 видів птахів. Тут можна зустріти пеліканів, бакланів, камышниц, чапель. Найбільш рідкісний вид, що зустрічається на Алакольских озерах, – це рідкісна реліктова чайка, яка перебуває під загрозою зникнення. Заповідник пишається однією з найбільших популяцій цих чайок.
Каратауский заповідник
Каратау – самий новий і найменший серед національних заповідників Казахстану. Він створений зовсім недавно – у 2004 році, а по площі сягає 34 тисячі гектарів. Хребет Каратау, де розташована заповідна зона, по суті, є частиною Тянь-Шаньских гір. Заповідник знаходиться на півдні країни, трохи північніше території Аксу-Жабаглы.
Основна причина створення нового заповідника – унікальний рослинний світ цієї території. Рослин-ендеміків, характерних лише для цієї території, тут налічується близько 53 видів, з них 43 занесені в Червону книгу. Найбільше різних видів рослинності в цьому заповіднику, за різними даними, від 400 до 700. Фауна, правда, не настільки різноманітна – приблизно 80 видів птахів і 30 видів ссавців.
