Як давно виявляють «заборонені» знахідки?
Незручність тієї чи іншої археологічної знахідки залежить від часу, в який вона була зроблена.
Наприклад, у середні століття було прийнято вважати кам’яні знаряддя праці, що знаходяться практично повсюдно, природними. Ніхто не припускав, що вони є результатом перших зусиль праць людини. В Європі їх називали «громовими» і використовували в якості талісманів-оберегів, відвідних блискавку під час грози.
Відкриття ж, зроблене Михайлом Меркати, мінерологом, доглядачем ботанічних садів Ватикану і лікарем, в XVI столітті, доводить що кам’яні знаряддя рукотворні, було з розділу «забороненої археології». Сам Меркати нічого не розкопував, а відкриття його зроблено при огляді кам’яних стріл, зданих в Ватикан селянином. Стріли, а точніше наконечники виглядали так, що припустити природне походження було неможливо.
Однак до середини позаминулого століття, всі подібні предмети, що відносяться до Кам’яного віку, були знахідками, не разглашаемыми, незручними для історії. Тобто, ними займалася «заборонена археологія. Сама сенсаційна знахідка вчених теж своя для кожного часу. Наприклад, відкриття Шліманом Трої – теж «заборонена» знахідка.
