Робота на телебаченні
У 1987 році молодий журналіст Володимир Молчанов прийшов на вітчизняне телебачення в редакцію програми «Час». А через два місяці, в березні цього ж року вийшла його перша передача «До і після півночі».
Для радянських глядачів це було щось незвичайне. Гостями в студії Молчанова найчастіше виявлялися історики, політики, економісти, філософи, які розповідали про існуючі проблеми. Друга частина програми присвячено музиці. Успіх “До і після півночі” був оглушливим. Радянський глядач вперше зміг побачити популярних західних виконавців, зарубіжні відеокліпи. У студію до Молчанову приходили такі відомі персони, як Василь Аксьонов, Булат Окуджава, емігрант Полонський, обвинувачував Леніна, Ігор Тальков, який виступив із забороненою піснею «Гортаючи стару зошит розстріляного генерала» і так далі. А найголовніше — програма йшла не в запису, а в прямому ефірі.
Як телеведучий Володимир Молчанов брав інтерв’ю у Йоко Оно, Іва Монтана та інших знаменитостей, причому запису йому вдалося включити в прямий ефір. Він вважав, що проект змінив не тільки глядачів, але і його самого. Якщо до виходу програми на екран Володимир Кирилович любив неформальну одяг (светри і джинси), то, ставши телеведучим, перетворився в справжнього денді. Глядачам запам’яталися його костюми з голочки, чисто поголене обличчя, білий піджак з хусточкою в кишені. Жінки були в захваті.
