Людина з дитинства знайомиться з мистецтвом у різних його проявах, будь то кінематограф, живопис або театр. Будь-яка творчість несе в собі індивідуальність і відособленість. Художні образи, створені сотні років тому, добираються до сучасників і є актуальними і донині.
Епоха СРСР
Радянський Союз являв собою нову, особливу віху розвитку мистецтва. Безліч талановитих музикантів, артистів, скульпторів, художників, що народилися в СРСР, прославили своїми видатними здібностями на весь світ себе і свою вітчизну.
Особливе місце в духовному розвитку народу Радянського Союзу займав кінематограф. Безліч фільмів, наприклад, «Кавказька полонянка» або «Діамантова рука» – не втрачають своєї популярності. І в наші дні люди дивляться радянські фільми з величезним інтересом і часткою ностальгії.
У даній статті мова піде про конкретну людину, великого артиста і діяча театру Эммануиле Гедеоновиче Виторгане. Його внесок у розвиток російського кінематографа оцінити складно, але наполягати на наявності безмірного таланту і величезного внеску в культуру, безумовно, можна.
Біографія
Біографія Еммануїла Віторгана почалася 27 грудня 1939 року в Баку. Глава сімейства – Гедеон Віторган – був працівником фабрики по переробці борошна. Зважаючи на часті зміни робочого місця родині доводилося жити в переїздах. Мати – Хая Блехман – вела домашнє господарство і виховувала двох дітей – Еммануїла і його старшого брата Василя.
Молодший син був вихованцем Астраханської школи. Після доленосного знайомства з Юрієм Кочатковым у молодого Еммануїла з’являється інтерес до театру. Хлопець також серйозно займався спортом – волейболом і водним поло. Тим часом захоплення театральним мистецтвом переросло в пристрасть, і все інше відійшло на другий план.
Після випуску зі школи Віторган Еммануїл Гедеонович вирішує відправитися в столицю і вступити там в театральний вуз. На жаль, ця затія не увінчується успіхом, але майбутній артист не опускає руки і їде в Ленінград, де стає вихованцем ЛГИТМик.
На той момент у вузі викладав відомий Борис Зон. Він і став першим серйозним наставником Еммануїла.
Театральне мистецтво
Як свідчить біографія Еммануїла Віторгана, він закінчив навчання в 1961 році і попрямував в Псков. Спочатку Еммануїл бачив себе виключно на сцені. В драматичному театрі Пскова артист отримав свої перші ролі. Через два роки доля повернула Віторгана в Ленінград, де він працював відразу в двох театрах – «Ленкомі» і «Драми і комедії».
«Московський» період
У 1971 році Еммануїл переїжджає до Москви, де згодом набуває свою славу на весь СРСР. З Віторганом в столицю прибуває і його дружина – Алла Балтер, також була актором театру. Спершу артисти почали виступати на сцені «Театру на Таганці».
Але співробітництво тривало недовго, і через 2 роки подружжя перебираються в культовий Академічний театр імені Ст. Маяковського. Тут Віторган знайомиться з новими режисерами. Серед них знамениті Борис Морозов, Леонід Хейфец, Адольф Шапіро, Андрій Гончаров і Анатолій Борисов.
Еммануїл Віторган ролі в театрі отримував часто. Він втілював на сцені зазвичай ролі лиходіїв, людей хитрих і підступних. За словами самого артиста, тим самим він хотів показати людям, як жити не варто. Найпопулярнішими п’єсами Віторгана є «Блондинка» А. Володіна, «Гра тіней» Ю. Элдиса, «В барі токійського готелю» Т. Вільямса і, звичайно ж, «Життя Клима Самгіна» М.Горького.
Останній вихід на сцену
Остання постановка Еммануїла Гедеоновича відбулася в 2015 році, коли художник виповнилося 75 років. Віторган також дав інтерв’ю, в якому підводив якісь підсумки свого життя, розповідав про минуле, і згадував про колишніх знайомих.
Окремої похвали була удостоєна колишня дружина Алла Балтер, яка померла в 2000 році.
Фільмографія
Як було сказано вище, Віторган бачив себе лише в театрі. Але з плином часу артист увійшов у сферу кінематографу і став з’являтися на екранах. Спочатку Е. Виторгану діставалися непоказні ролі другого порядку.
Перше появи Віторгана в кіно відбувся в 1962 році, через рік після закінчення навчання в Ленінграді. Дебютною у фільмографії Еммануїла Віторгана була картина «Після весілля».
Лише через 15 років у 1977 році талант актора був помічений, та Еммануїл Гедеонович спробував себе в ролі Гліба Заварзіна, кримінальника, втілював у собі як добрі, так і злі риси. Образ героя, який був значно доопрацьований виконавцем, запам’ятався публіці, і артист був удостоєний першої слави.
Після цього Виторгану стало надходити безліч пропозицій зніматися. Зовнішній вигляд актора був досить похмурим, суворим і брутальним. Саме тому пропонувалося грати, найчастіше, негативні ролі, наприклад, образ німецького офіцера у фільмі «Тактика бігу на довгу дистанцію», який вийшов у світ у 1978 році.
Режисери, в першу чергу, оцінювали в акторі його серйозність, зосередженість і явне захоплення процесом. Однак сам артист сказав, що, яку б роль він не грав, кінематограф він ставив на рівень нижче, ніж театр.
Найбільш велику любов публіки Віторган Еммануїл Гедеонович отримав після зйомки в музично-комедійної двосерійної казки «Чародії», де зіграв роль Віктора Коврова, і телефільмі «Благочестива Марта», де на екранах з’явився в образі дон Феліпе.
Криза 1990-х
Рідше став з’являтися на екранах актор в 90-х роках минулого століття. Пояснювалося це двома основними причинами. По-перше, в країні тоді був присутній криза в кіноіндустрії. По-друге, Віторган зіткнувся з важкою хворобою. За словами самого артиста, якщо б не тодішня дружина Алла Балтер, все могло закінчитися дуже плачевно.
Однак і в цей період фільмографія Еммануїла Віторгана поповнювалася хорошими картинами:
- «І повертається вітер…».
- «Не будіть сплячу собаку».
- «Чорний квадрат».
- «Імперія піратів».
- «Корабель двійників».
Нинішнє століття
На подив, Віторган у 2000-х роках знімався досить активно. Бувало, за рік публіка бачила актора відразу в кількох образах. Будучи професіоналом і володіючи достатнім авторитетом, він мав можливість трохи коригувати ролі, а то і зовсім сценарії фільмів.
На даний момент останньою картиною артиста є фільм «По той бік смерті». Виторгану дістала роль Сильвестра, господаря підпільного казино.
Еммануїл Віторган: озвучування мультфільмів і дубляж
За свою кар’єру Еммануїл встиг знятися в більш ніж 115 фільмах, зіграти в безлічі театральних постановках. Артист також встиг випробувати себе в озвучуванні мультфільмів і дубляжі.
Баррабасс з усіма улюбленого мультфільму «Незнайко і Барабасс» у 2004 році з’явився на екранах в озвучці Еммануїла. Давно відомий всім голос артиста заграв у новому ключі і залучив вже не тільки дорослих, але і дітей. Хлопці по всій країні з захватом і надмірним інтересом сиділи перед екранами телевізорів і спостерігали за пригодами улюблених героїв мультфільму.
Пізніше, в 2014 році, Віторган спробував себе в озвучці знову, вже в ролі професора в мультику «Папуга Club». Як і в попередній раз, голос артиста, вже більш грубий зважаючи на вік, зайшов на ура. Безліч дітей по всій країні оцінили роботу Еммануїла по достоїнству.
За своє життя актор відзначився не тільки у зйомці фільмів, але й у їх озвученні. Едгар з фільму «Король Лір», знятого за мотивами твору великого й славетного Вільяма Шекспіра, заговорив голосом Віторгана.
У скарбничці артиста присутні також такі фільми, як «Ісус», «Ноїв ковчег», «Морські динозаври: Подорож в доісторичний світ», а також і мультиплікаційні фільми. Наприклад, «Книга джунглів», де Віторган дублював чорну пантеру Багиру, і «Гроза мурах».
Особисте життя
Актор Віторган Еммануїл Гедеонович завжди славився своєю добротою і волелюбністю. За життя артиста налічується три шлюбу. Більш детально про особисте життя Еммануїла Віторгана мова піде нижче.
Студентство і Тамара Румянцева
У студентські роки у молодого артиста і його однокурсниці виник роман. До закінчення вузу пара вже була одружена. Незабаром народилася дочка Ксенія, і через 5 років шлюб розпався.
На одному з домашніх уявлень Еммануїл зустрічає Алла Балтер і моментально закохується. Віторган розлучається з Тамарою і одружується на новій коханій. Колишня дружина просить артиста виїхати з міста, щоб не ускладнювати життя ні собі, ні доньки, ні самому акторові.
Варто відзначити, що Еммануїл досі вважає цей випадок своїм найбільшим гріхом, так як залишив рости свою дитину без батька.
Алла Балтер
Союз Віторгана та Анни Батлер був одним з найулюбленіших і популярних у всій країні. Пару порівнювали з зарубіжними зірками. В шлюбі народжується хлопчик, якому дали ім’я Максим.
Незабаром дружині діагностують важку хворобу, і вона вмирає в 2000-х року у віці 60 років. Для Віторгана та всієї держави це стало цілою трагедією. За словами самого артиста, він безмірно вдячний Аллі за все, що вона для нього зробила.
Ірина Млодік
Як далі склалося особисте життя Еммануїла Віторгана? У 2003 році артист одружився втретє, вже на керівника театрального агентства Ірині Млодік. Подружжя познайомила підготовка спектаклю «Шаман з Бродвею». У короткий час Еммануїл Віторган та Ірина Млодік подружилися. Але незабаром дружба переросла в кохання і одруження.
У 2018 році народилася Етель Віторган, дочка Еммануїла Віторгана та Ірини Млодік.
Максим Віторган
Єдиний син Еммануїла Максим вже встиг прославитися на всю країну. Він є актором, режисером-постановником і телеведучим. На даний момент Максим перебуває у шлюбі з Ксенією Собчак, відомим російським журналістом і кандидатом у президенти 2018 року.
Еммануїл Віторган: нагороди
За своє довге життя Еммануїл Віторган удостоєний ряду нагород і трофеїв. У 1990 році Еммануїлу було присвоєно звання заслуженого артиста РРФСР (Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки).
У 1998 році Віторган був удостоєний вже звання народного артиста Російської Федерації, що, в свою чергу, є неймовірно почесним явищем. На врученні Еммануїл знаходився ще в шлюбі з Ганною Балтер, яка померла через 2 роки.
У 2015 артистові вручили орден «Патріот Росії».
За весь час народ жодного разу не засумнівався в справедливості вручених нагород, так як на протязі кількох десятків років оцінював творчість Еммануїла по достоїнству, що триває й донині
Післямова
На завершення можна сказати, що на даний момент Еммануїл Віторган у віці 78 років продовжує активно займатися творчістю і має безліч ідей і проектів на найближчий час. Заслуженому артисту можна побажати лише успіхів у майбутніх звершеннях.
