Про весну з фільмів
Пригадується прекрасний фільм, знятий радянським режисером Сергієм Федоровичем Бондарчуком за романом Льва Толстого «Війна і мир». Сцена, знята в поле, де на тлі старого дуба читає свій монолог один з провідних героїв роману, князь Андрій Болконський. Почуття й думки молодого князя, описані автором книги, зосереджені на величезному старому дубі, який, незважаючи на буйство фарб весни, залишився без зеленого вбрання. Весь його зовнішній вигляд говорив, що весна, і щастя, і любов – це лише обман, а він залишився глухим до чарам весни.
Болконський порівнює себе з цим величезним деревом. Він також позбавлений смаку життя, він не вірить в пробудження. Життя, за його словами, вже закінчена. Але, повернувшись назад, князь не повірив своїм очам. Дуб був покритий листям! І безпричинне відчуття радості заповнило душу молодої людини. «Старий дуб млів, ледве колыхаясь в променях вечірнього сонця. Ні кострубатих пальців, ні старого горя і недовіри, ні болячок – нічого не було». Повернулося бажання жити, як весна перетворила стару корягу в прекрасного велетня, так і стався переворот в думках, почуттях Андрія Болконського.
