Лексика
Велика частина словника валлійського мови є споконвічною і кельтської, за своїм походженням. Проте завоювання Риму призвело до того, що мова потрапила велика кількість слів з латині. Сюди відносяться навіть поняття з побутової лексики:
- cyllel — «ніж» (лат. cultelus);
- porth — «двері» (porta);
- pysg — «риба» (piscis).
Крім цього, велику роль зіграло і те, що в Середньовіччя латинська мова стала мовою церкви, з чим пов’язана ще одна категорія запозичених слів, наприклад pechod — «гріх» (pecatum). У цей час у валлійська потрапили також французькі, датські і шведські слова.
Сучасний класичний валлійська мова був сформований у середині шістнадцятого століття і з тих пір зазнав невеликі зміни (за винятком словникового складу). З цієї причини існують великі відмінності між письмовою та розмовною формами мови, тому класичний варіант валлійського і є об’єднуючим фактором для всіх мешканців країни. На даному мовою викладають у школах і вищих навчальних закладах. У деяких районах Уельсу на ньому виходять газетні видання, телевізійні програми.
