Тренерська кар’єра
У період з 1964-го по 1966 рік Тарасова вдало виступає в парі з Георгієм Проскуріним. За два роки їм вдалося стати срібними та бронзовими призерами чемпіонату СРСР з фігурного катання. А на що проходила в 1966 році Зимовій Універсіаді серед студентів вони завоювали найвищу нагороду – золото. Тоді, цій парі пророкували велике майбутнє. І напевно все б так і було, якби дев’ятнадцятирічна Тетяна не отримала серйозну травму, через яку їй довелося назавжди забути про кар’єру фігуристки.
Після цього нещасного випадку в біографії Тетяни Тарасової починається новий період. Не бажаючи розлучатися з фігурним катанням, вона йде в тренери. Її першими вихованцями були пари: Олена Жаркова – Геннадій Карпоносов та Ірина Мойсеєва – Андрій Міненков.
Через деякий час Тетяна Анатоліївна збирається вступати на балетмейстера в ГІТІС. Батько проти такого рішення дочки. Він вважає, що Тетяна повинна йти вчитися в Інститут фізкультури. Дівчина не могла піти наперекір своєму батькові. Вона завжди прислухалася до його думки. Тому в 1974 році Тетяна Анатоліївна віддає свою перевагу физкультурному інституту.
У 1975 році, будучи студенткою, наша героїня удостоюється звання заслуженого тренера країни. Однак визнання з боку батька вона отримує лише через сімнадцять років, коли на Олімпіаді у Франції її підопічні втретє стали тріумфаторами. Так, через кілька днів після завершення змагань Анатолій Володимирович зустріне свою дочку гучним: «Здрастуй колега!» Для Тетяни Анатоліївни ці слова стали найвищою нагородою.
За всю свою тренерську кар’єру Тарасова брала участь аж у восьми Олімпіадах. Кілька разів Тетяна Анатоліївна виводила своїх вихованців на олімпійське золото: Зайцев – Родніна (1976, 1980), Букін – Бестемьянова (1988), Пономаренко – Климова (1992), Гордєєва – Гриньків (1994), Ілля Кулик (1998), Грищук – Платов (1998), Олексій Ягудін (2002). Крім цього, учні Тарасової змогли завоювати більше ста медалей на чемпіонатах світу та Європи.
