Момент вибору
Після закінчення «Щуки» у 1987 році Олександр Гордон, біографія якого починає набирати обертів в творчому плані, стає актором Театру-студії Рубена Симонова. Але тут він протримався недовго. Через усього два роки талановитий хлопець вирішує змінити все у своєму житті, збирає речі і переїжджає жити до США. Перші творчі успіхи прийдуть до нього саме тут, у Новому Світі.
Гордону доводиться міняти кілька робіт, вибираючи для себе варіант краще, цікавіше. Йому пощастило влаштуватися на один з декількох російськомовних каналів американського телебачення. За короткий проміжок часу йому вдається завоювати для себе досить вагомий авторитет.
Незабаром Олександр вже працює на кількох телевізійних каналах Америки. Наприклад, на одному він старший кореспондент, а на іншому – режисер програм. Через ще три роки у нього вже була своя компанія Wostok Entertainment, в якій він кілька років і працював.
Його російська кар’єра
У 1994 році Олександр Гаррійович починає співпрацювати з каналом ТВ-6. В рамках цього каналу досить скоро він стає ведучим телепроекту про життя в Америці. Практично на два міста жив у цей період Олександр Гордон. Біографія його круто змінюється в 1997 році: він повертається в Росію, залишивши по ту сторону океану першу дружину і доньку.
Незважаючи на те що він вже 20 років живе тут, досі є громадянином Сполучених Штатів. Вже на Батьківщині він брав участь у створенні великої кількості різноманітних передач як автор і ведучий. Втім, жодна з них не стала особливо популярною.
Першим, дійсно цікавим і значущим проектом, який він створив на телебаченні Росії, стала документальна передача «Збори помилок», яка збирала біля екранів тисячі телеглядачів. І рейтинги її були дуже високими.
Трохи пізніше, паралельно з цією передачею Гордон став провідним і політичного ток-шоу «Процес», яке досить органічно вплеталось у партійну діяльність самого Олександра. Виявляється, що він у 1998 році створив партію, оголосивши про своє бажання балотуватися в президенти Росії. За кілька місяців членами партії стали приблизно три тисячі осіб. Але пізніше ідейний натхненник і творець продав її за три долари.
