Талаканське нафтогазове родовище займає територію, розташовану на південному заході Якутії. Перші роботи по видобутку сировини стартували в 1987 році. Пізніше до розробки приступали компанії ВАТ «Ленанефтегаз», ВАТ «Сургутнефтегаз», НГВУ «Talakanneft’». Талаканське родовища розділено на три зони. Одна з них простоює, а дві інші активно використовуються. Найбільшою вважається та, яка розташована в центральній частині. В ній видобувають вуглеводні.
Географічні відомості
Територія розробки знаходиться в Ленський районі. Від міста Ленска його відділяє приблизно двісті п’ятдесят кілометрів. Населений пункт виконує функцію важливого промислового та економічного центру Якутії. В ньому розташовані десятки великих підприємств. Серед них ВАТ «Ленанефтегаз», АК «Алмази Росії-Саха», ВАТ «Сургутнефтегаз». У безпосередній близькості до Талаканскому родовища знаходиться магістраль, що веде з Східної Сибіру на узбережжі Тихого океану.
Кліматичні умови
Мінімальне значення термометра було зафіксовано кілька років тому. Тоді температура повітря в районі склала -61 °C. Максимальне значення -35 °C. В середньому різниця між температурними показниками зими і літа перевищує 45 °C. Погода в Талаканском родовищі володіє яскраво вираженими різко континентальними рисами. Вони проявляються в регулярних коливаннях температурних режимів. Об’єкт знаходиться в зоні глибокого промерзання грунту. Взимку в цій частині Якутії трапляються сильні рвучкі вітри.
Історична довідка
У 2003 році Талаканське родовища перейшло у власність компанії «Сургутнефтегаз». Концерн оформив постійну ліцензію. Ця угода йому обійшлася в кілька мільярдів рублів. Крім можливості використовувати цей об’єкт, компанія отримала дозвіл на ведення робіт в районі Верхнеполидинского і Хорохорского ділянок. На наступний рік «Сургутнафтогаз» викупив у своїх партнерів з холдингу «ЮКОС» обладнання та технічне забезпечення, зосереджене на території Талаканського родовища в Якутії.
Директорату «Сургутнафтогазу» відійшов контрольний пакет акцій і активи вартістю понад двох мільярдів рублів. До початку 2008 року компанія вклала в розробку і модернізацію об’єкта приблизно 100 млрд руб. Ці інвестиції були спрямовані на розвиток магістральних комунікацій, розвідувальне та експлуатаційне буріння, спорудження автомобільного шосе, що веде з Витима в Талакань. Всього було облаштовано близько п’ятдесяти розвідувальних свердловин «Сургутнафтогазу» на Талаканском родовищі.
Запаси сировини
В ході проведення численних фізико-хімічних досліджень була виявлена концентрація корисних копалин, а також їх склад. Коефіцієнт густини нафти склав 0,78 грама на кубічний сантиметр. Тиск газу – 94 атмосфери. Його вміст у нафтовому потоці – 80 м3/т. В’язкість нафти Талаканського родовища становила 3,32. Частка смолистої вмісту – 13,16%. Величина парафінової складової – 1,74%. Температура плавлення парафіну незначно перевищує +49 °C.
У метанові газі зафіксовано високий вміст гелію. У водах внутрішніх пластів Талаканського родовища знайдені високі концентрації солей. Домінує хлорид кальцію. Високий рівень насичення рідини мінералами і вплив екстремально низьких температур надали пластовій воді в’язкість.
Висновок експертів
Після ретельного вивчення характеристик об’єкта, геологи зробили наступні висновки:
- ведеться активне дослідження, а також експлуатація нових ділянок;
- процес розробки перейшов у другу стадію;
- застосовуються сучасні методи збільшення інтенсивності потоку;
- переважно використовується однорядна система лінійного типу;
- буріння здійснюється похило-спрямованих способом;
- КІН – 0,022;
- викачано 30 057 000 тонн нафти;
- стартове пластовий тиск – 11 МПа;
- актуальне пластовий тиск – 10 МПа;
- закачано води 33 060 000 кубічних метрів;
- дебет свердловини (усереднене значення) – 94 м3 в день;
- тиск насичення – 92 атмосфери;
- прийомистість нагнітальні свердловини – 206 тонн на добу;
- компенсація – 103%;
- коефіцієнт проникності – 136 Мд;
- фактор газу – 80 м3 в день.
Переваги
Сильні сторони Талаканського нафтогазоконденсатного родовища:
- мала глибина залягання продуктивного шару;
- висока концентрація покладів сировини;
- велика кількість чистих нафтових зон;
- високі ринкові показники видобутої продукції;
- перспективність розробки проекту.
Фізико-хімічні характеристики свердловин
Згідно з висновком експертів, які вивчили проби, взяті у 2004 році, об’єкт показав наступні значення:
- сірководень – 0;
- група октанов – 3,96;
- діоксид вуглецю – 0,06;
- гептаны – 4,04;
- азот – 0,18;
- гексаны – 4,74;
- метан – 29,6;
- Н-пентан – 1,9;
- етан – 3,98;
- ізопентан – 1,23;
- пропан – 2,76;
- Н-бутан – 2,07;
- ізобутан – 0,74.
Середні показники
Встановлені такі якісні параметри свердловин:
- коефіцієнт стисливості – 8,34;
- молярна маса – 165,88 г/моль;
- пластова в’язкість сировини – 4,75 мПа;
- молярна маса залишку – 319,04 г/моль;
- тиск насичення – 8,33 МПа;
- пластова щільність – 825,56 кг/м3.
Експлуатаційний фонд
Згідно з актуальними даними, кількість свердловин, зайнятих у видобутку нафти, становить 190 одиниць. Є 42 нагнітальні установки. На Південно-Талаканском родовищі функціонує два десятки водозабірних свердловин, одна газова система. Загальна кількість свердловин перевищує 270 установок.
Місце розташування, якість і кількість вибоїв уточнюється щорічно. Використовується метод аналізу виробітку. Застосовуються фонтанний і механізований способи закачування сировини. Рідина, що міститься в нижньо-среднекембрийском водоносному шарі, використовується для нагнітання і підтримання необхідного тиску. Нафтові продуктивні шари Північно-Талаканського родовища залягають на глибині до 1200 метрів, що полегшує процес видобутку.
Східна частина комплексу була введена в експлуатацію восени 2008 року, що дозволило здійснити поставку нафти на Ангарський нафтохімічний комбінат. Зараз свердловини в цій зоні функціонують в реверсному режимі. Вони займають територію, що простягнулася від Іркутську до Талакани. Її протяжність перевищує 1100 кілометрів. Щомісячна видобуток сировини становить близько семисот тисяч тонн.
Умови роботи
Особливістю експлуатації родовища, крім її неглибокого залягання, вважається віддаленість комплексу свердловин від основних транспортних вузлів. Тривалі морози посилюють проблему доставки нафти на переробні комбінати. Для вирішення цих та інших завдань керівництво «Сургутнафтогазу» регулярно впроваджує інноваційні технологічні прийоми.
Широке поширення отримала практика обробки нафтовмісних пластів хімічними реагентами. Нафтовики використовують технологію єдиної труби, яка гарантує збереження магістралі після проведення капітального ремонту свердловини. Таким чином зводиться до мінімуму можливість прориву газової суміші.
Розігрів сировини на підприємствах «Сургутнафтогазу» здійснюється за допомогою використання термічних кабелів. Їх застосування є економічно обґрунтованим. Технологія не вимагає великих фінансових витрат. Витяг нафти з підземних сховищ здійснюється за допомогою відцентрових насосних установок. Від конструкцій з хитними важелями було вирішено відмовитися. Сепарація нафти відбувається відразу ж після її підйому на поверхню.
Перекачування здійснюється після накопичення необхідної кількості сировини. За очищення продукції відповідають дожимні нефтенасосные станції. В основі їх функціонування лежить модульний принцип. Відмітна особливість – можливість роботи без зупинки навіть в умовах екстремально низької температури.
Безпека персоналу
Для забезпечення комфортних умов роботи керівництво родовища виробляє закупівлю транспортерів, які обладнані системою швидкої евакуації екіпажу. Їх виробляють на конвеєрних лініях ВАТ «Челябінський тракторобудівний завод». Крім того, техніка оснащена системою швидкого запуску дизельного двигуна. Салон транспортерів обладнаний додатковим контуром обігріву.
На родовищі трудиться близько восьми тисяч осіб. Працездатність одного вузла забезпечує вісімдесят фахівців. За прокладання нових нафтових магістралей відповідає компанія ТОВ «Востокнефтепровод». Вона є дочірньою структурою ВАТ «Транснефть».
Прогнози та перспективи
Згідно з планами, складеними менеджерами та експертами компанії «Сургутнефтегаз», в 2018 році обсяг поставки сировини досягне 6405 мільйонів тонн. У минулому періоді цей показник становив 6 834 млн т. Максимум припав на 2015 і 2016 роки. В цей час постачання нафти перевищила 6989 мільйонів тонн.
Продукція, видобута у цій частині Сибіру, використовується для подачі на виробничі комбінати Далекосхідного округу, а також країн Південно-Східної Азії.
Екологічна ситуація
Керівництво «Сургутнафтогазу» стверджує, що використовувана підприємством технологія видобутку сировини, передбачає комплексну утилізацію відпрацьованих хімічних реагентів та інших матеріалів. Буровий шлам складується і накопичується в геомембранных резервуарах, які вмонтовані в грунт. Шлам упаковується в плівку і підлягає закопування. Вироблені свердловини заповнюються водним розчином, який отримують в процесі буріння.
Кілька років тому підприємством «Сургутнафтогаз» була впроваджена система утилізації відпрацьованих грунтів, яка дозволила очистити близько трьох тисяч тонн грунту. Якість і чистоту ґрунту забезпечує спеціальна термічна обробка. Після впливу на породу високої температури, грунт не несе ніякої екологічної небезпеки. Її застосовують для облаштування шосе і відсипання магістральних транспортних шляхів.
Величина щорічних інвестицій екологічного центру компанії «Сургутнефтегаз» перевищує двадцять п’ять мільярдів рублів. Левова частка витрат пов’язана з інгібуванням сировини, утилізацією супутнього нафтового газу, антикорозійною обробкою трубопроводів. Вся техніка, придбана і використовується працівниками концерну, володіє подвійним запасом міцності. Цей факт дозволяє керівництву компанії гарантувати безпеку персоналу.
