Раціоналізм Канта
У німецькій філософії розглянуте поняття набуло специфічний характер. Значною мірою цьому посприяв Іммануїл Кант. Починаючи як мислитель, що дотримується традиційних поглядів, Кант зміг вийти із звичних рамок мислення і надати зовсім інше значення багатьом філософським категоріям, в тому числі і раціоналізму.
Нове значення розглянута категорія набула з моменту з’єднання з поняттям емпіризму. В результаті утворився трансцендентальний ідеалізм – одне з найбільш важливих і суперечливих понять у світовій філософії. Кант сперечався з рационалистами. Він вважав, що чистий розум повинен перейти через себе. Лише в цьому випадку він отримає стимул до розвитку. На думку німецького філософа, потрібно пізнавати Бога, свободи, безсмертя душі та інші складні поняття. Безумовно, ніякого результату тут не буде. Однак сам факт пізнання настільки незвичайних категорій вказує на розвиток розуму.
Кант критикував раціоналістів за нехтування дослідами, а эмпириков – за небажання задіяти розум. Знаменитий німецький філософ вніс чималу лепту в загальний розвиток філософії: він вперше спробував “примирити” дві протиборчі школи, знайти якийсь компроміс.
